«Стокгольмський синдром» або Як не закохатися в загарбника

stokgolmskij sindrom ili kak ne vljubitsja v 1 «Стокгольмський синдром» або Як не закохатися в загарбника

Термін «Стокгольмський синдром» (англ. Stockholm Syndrome) з’явився після захоплення заручників у Стокгольмі в 1973, автором його вважають шведського криміналіста Нільса Бейерота (Nils Bejerot), употребившего його при аналізі того, що сталося. Зазвичай цей вираз використовують стосовно тих випадків, коли відбувається акт насильства із захопленням заручників і між жертвами і загарбниками виникає незрозуміла симпатія, причому, досить часто, двостороння. Психіатри, проаналізувавши 1200 актів захоплення заручників, дійшли висновку, що виникає цей синдром не більш ніж у 8 відсотках випадків, однак, пояснити його можна тільки підсвідомої захисною реакцією людини, яка пережила сильний шок.

Виражається синдром у співчутті загарбникам, далі жертва починає виправдовувати їх дії і, на кінцевому етапі, зараховує себе до них, починаючи розділяти їх ідеї або вважаючи важливими причини скоєння акту насильства. Найчастіше це явище спостерігається при агресії в сім’ї.

Вперше це феноменальне явище, що отримало також назву «ідентифікація з агресором», було описано ще в 1936 році Ганною Фрейд. З тих пір явище набуло безліч синонімів, в кожному з яких присутній термін «синдром» – «ідентифікації заручника», «здорового глузду», «виживання заручника» тощо.

Психологи світу вважають, що «Стокгольмський синдром» не можна зарахувати до категорії психологічних парадоксів, розладів (синдромів), але слід визнати нормальною психічної реакцією людини, що переживає страшне, небезпечне, травмуючий психіку стан.

Нинішні новини політики та економіки досить часто, на жаль, повідомляють про нові терористичні акти, в тому числі із захопленням заручників, тому «Стокгольмський синдром» цілком можливий не тільки при терактах із захопленням заручників, а й між полоненими або ув’язненими, з тими, хто їх тримає в ув’язненні, при викраденні людей, всередині авторитарних груп і сект самого різного штибу, а також при проявах сімейного, побутового чи сексуального насильства.


Category: Психологія

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply