Штучна імунізація

Штучна імунізація

Імунізація, проведена шляхом введення в організм або живого збудника хвороби (інокуляція), або мертвого або ослабленого (вакцинація), довела свою високу ефективність у боротьбі з інфекційними захворюваннями. У районах з високою швидкістю їх перенесення вона привела до істотного зниження захворюваності такими хворобами, як дифтерія, кір, краснуха, поліомієліт і коклюш. Віспа була зжита багато в чому завдяки імунізації. Ці успіхи привели до значного поліпшення здоров'я населення і істотного скорочення ранньої смертності, а також спадкових і набутих вад. Але головною турботою органів охорони здоров'я є те, що багато батьків, які вже й не чували про такі хвороби, як дифтерія чи поліомієліт, не матимуть достатньої мотивації до імунізації своїх дітей. Небезпека зростає ще й тому, що після покоління відносної урятоване ™ від подібних хвороб у населення знизиться або зникне природний імунітет, і нова поява цих захворювань може призвести до масових епідемій. У США збереження імунізації забезпечується законодавством, яке забороняє прийом в школи нещеплених дітей.

Збудники хвороб несуть на собі поверхневі маркери, звані «антигенами», які примушують імунну систему виробляти антитіла для боротьби з ними (див. вище). На щастя, інфекційні організми можуть бути видозмінені таким чином, що, більше не представляючи небезпеки для інфікованого ними людини, вони зберігають свої антигени. Якщо такі видозмінені мікроорганізми ввести в тіло, імунна система реагує на них точно так само, як на нормальні вірулентні мікроорганізми, і виробляє захисні антитіла.

Імунітет може бути також досягнутий пасивним чином. Антитіла, вироблені в результаті інфекції в іншої людини або тварини, можуть бути введені в людини, що страждає від тієї ж інфекції. Антитіла – це білкові молекули, а не клітинні організми, так що своїх антигенів вони не несуть. Імуноглобулін людини (гамма-глобулін) походить з перелитої від донора крові і містить значний набір антитіл до хвороб, широко поширеним серед населення, включаючи кір, епідемічний паротит, гепатит А, краснуху і вітряну віспу. Імуноглобуліни можна також отримувати вибірково у донорів, які перехворіли тією чи іншою хворобою. Таким шляхом можна отримати імуноглобуліни для таких більш рідкісних хвороб, як правець, сказ і гепатит В.

Активна імунізація завжди краще, але, оскільки для побудови необхідних рівнів антитіл потрібен час, пасивна імунізація часто буває необхідна для лікування серйозних захворювань. Найчастіше обидва типи комбінуються – пасивна імунізація забезпечує негайне прикриття при одночасному поступовому активному побудові власних антитіл у пацієнта. Кожній людині, починаючи з дитячого віку, слід пройти процедуру імунізації проти дифтерії, кашлюку, правця, поліомієліту та кору, а також, в міру необхідності, і проти інших хвороб. Вакцинація проти віспи більше не потрібно, і проводити її не слід. ВІЛ-позитивним людям, є у них симптоми чи ні, слід пройти імунізацію проти кору, епідемічного паротиту, краснухи, поліомієліту, кашлюку, правця, дифтерії, черевного тифу, холери та гепатиту В.


Category: Мужское здоровье

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply