Що таке дебільність?

Дебільність (лат. debilis – слабкий, кволий) – найлегша ступінь олігофренії, обумовлена затримкою розвитку чи органічного ураження мозку плода. При нерізко вираженої дебільності дитина може нічим зовні не відрізнятися від однолітків. Зберігаються механічна пам'ять і емоційно-вольова сфера. Увага дуже важко залучити і фіксувати. Запам'ятовування уповільнено і неміцно. У них переважає конкретно-описовий тип мислення, в той час як здатність до абстрагування майже відсутня. Складно сприймають логічні зв'язки між предметами, поняття «простір», «час» і т. д. Часто зустрічаються порушення мови (відстає в розвитку, спотворення звуків, порушення граматичного ладу мовлення, бідний словниковий запас). Зазвичай не можуть переказати прочитане, почуте. Однак деяким дебілам при затримці загального психічного розвитку та малої продуктивності мислення властива часткова обдарованість (відмінна механічна або зорова пам'ять, здатність виробляти в думці складні арифметичні операції та ін.) Емоції переважають актуальні на даний момент. Дії не цілеспрямовані, імпульсивні, розвинений негативізм (роблять все наооборот або взагалі не відгукуються на прохання).

Такі хворі з дитинства виявляють відставання у розвитку, пізніше починають ходити, говорити. Фразова мова формується до 3-4 років. Найчастіше у них довго відзначаються дефекти артикуляції. Іноді вони надходять в масову школу, але вчаться дуже погано, не можуть повноцінно осмислити навіть простий навчальний матеріал. Разом з тим непогана механічна пам'ять, посидючість і наполегливі зусилля педагогів дозволяють деяким хворим засвоїти шкільну програму початкових класів, але з навчанням у середніх класах вони не справляються. Багатьох доводиться залишати на другий рік в 1-2-х класах, тому при дебільності рекомендується навчання у допоміжних школах. Дебіли здатні вести самостійне життя. Можлива соціальна адаптація та участь в самостійної трудової діяльності. Рівень інтелекту (IQ) складає 50-70.

Серед дебілів розрізняють еретичних (збудливих), в'ялих апатичними, злобно-впертих, мстивих і торпідних (загальмованих).

Такі особи здатні опанувати тим чи іншим видом праці, частіше некваліфікованого, трудові процеси вони виконують механічно, часто подражательно. Інтереси хворих вузькі, зосереджені головним чином на задоволенні фізіологічних потреб, розвагах, їх не займає життя колективу, а тим більше абстрактні питання, події. Навіть при задовільному навичці читання вони майже не читають книжок, за винятком казок, воліють відвідувати кіно, дивитися телевізор. Вибір фільмів і телепрограм випадковий, в основному це дитячі та пригодницькі стрічки.

На відміну від імбецилів ці хворі нерідко можуть узагальнювати отриманий досвід, робити нескладні умовиводи і практичні висновки. В деяких життєвих ситуаціях, використовуючи накопичений досвід, такі особи проявляють достатню цілеспрямованість і активність. При дебільності переважає конкретно-образне мислення.

Дебільність, як і олігофренію (недоумство) в цілому, в залежності від глибини інтелектуальної недостатності прийнято ділити на глибоку, середню – помірковано виражену і легку.

Джерела інформації:

  • ru.wikipedia.org – Дебільність – Вікіпедія
  • www.vitaminov.net – Дебільність – Олігофренії
  • dic.academic.ru – Дебільність
  • medinfa.ru – Олігофренія
  • www.medkurs.ru – Класифікація олигофрений (дебільність)
  • adalin.mospsy.ru – Дитяча патопсихологія – Розумова відсталість – Ступені розумового недорозвинення при олігофренії.

Category: Медицина і здоров'я

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply