Що таке безособове речення?

Безособові пропозиції.

Безособовими називаються односкладні пропозиції, головний член яких не допускає позначення суб'єкта дії у формі називного відмінка і називає процес або стан незалежно від активного діяча.

Граматичного підмета (*) в таких пропозиціях не може бути по самому їх будовою, оскільки у формі присудка не укладено значення особи, вираженого формою називного відмінка, його не можна встановити і у зв'язках з іншими членами речення.

Якщо в невизначено-особистому або узагальнено-особистому реченні підмет не позначено, але мислиться (невизначено або узагальнено), То в безособових речень його взагалі немає. Це становить сутність даних пропозицій, у них "підмет усунуто не тільки з мови, а й з думки".

Головний член безособового пропозиції може бути виражений:

1) безособовим дієсловом,

2) особистим дієсловом у безособовому значенні,

3) безособово-предикативним словом (з інфінітивом або без нього),

4) коротких пасивних дієприкметників у формі середнього роду,

5) негативним словом або конструкцією, що виражає заперечення.

За своєю будовою безособові пропозиції можуть бути різними:

а) головний член не вимагає додаткових слів: (вечоріє; розвиднілось; морозить);

б) головний член вимагає доповнення в родовому відмінку: (не було можливості поїхати; не чулося ніякого шуму; продуктів вистачить ненадовго);

в) головний член вимагає доповнення в давальному відмінку (при необхідності позначити суб'єкт): (мені нездужає; йому не сиділося вдома);

г) головний член вимагає доповнення в орудному відмінку: (повіяло вогкістю; потягнуло холодом);

д) головний член вимагає прямого доповнення: (підірвало греблю; тарантас штовхнуло).

Безособові дієслова.

1. Безособові дієслова в ролі головного члена безособового речення (світає, морозить, вечоріє, мжичить, морозить, нудить, нездужає, спиться, хочеться, смеркає, дрімається і др.) Мають форму, збігається з формою 3-ї особи однини, а в минулому часі – з формою середнього роду однини (світало, морозило, сутеніло, вечоріло, нездужалося і т.д.). Але за значенням ці дієслова такі, що не допускають вживання при них іменника чи займенника в називному відмінку.

Загальне значення безособових пропозицій даного типу визначається значенням безособового дієслова. Вони можуть позначати стан природи, навколишнього середовища: (Морозило сильніше, ніж з ранку; На дворі ще трохи видніється; Вже сутеніло, коли війська прийшли на місце ночівлі; Уж сильно завечерело; вечоріє. У вікно дивиться блакитна весна).

Психічний або фізичний стан живої істоти: (Від радості в зобу дихання сперло; У мене на серці похолонуло; Його морозило і ламало; Просто мені нездужала цей час; Його лихоманило; І в залі дихається легко).

Повинність, необхідність та інші модальні відтінки (таке дієслово найчастіше вживається з інфінітивом): (Вона спокійніше могла міркувати про свою долю і про те, що належало їй робити; Він чомусь відчував, що говорить не так, як би слід; Він ішов не поспішаючи, як і личило відвідувачу музею; І щоб не сердити хворого, доведеться Прошка встати до вікна).

2. Безособові пропозиції, головний член яких виражений особовим дієсловом у безособовому значенні, досить поширені в російській мові й різноманітні за структурою і значенням. Особисті дієслова в безособовому вживанні втрачають форми зміни і застигають у формі 3-ї особи однини або у формі минулого часу середнього роду.

Особисті і безособові конструкції: (Повітря свіжіє. – На вулиці свіжіє; Вітер виє. – У трубі виє; Сонце пригрівало землю. – Опівдні пригрівало).

Особистих дієслів, які можуть вживатися в безособовому значенні, набагато більше, ніж дієслів власне безособових, тому так різноманітні і багаті значення конструкцій з даним типом дієслова. Вони можуть позначати явища природи, стихійні явища і стан навколишнього середовища: (Вночі кілька стихло; Все небо заклало; Сніг падав рідше, трохи посвітлішало; На лісопильному дворі горить).

Психічний і фізичний стан живих істот: (Мені вуха заклало; В голові досі стукає; У батюшки навіть в очах замиготіло; У Павла Васильовича навіть дух захопило; В очах у мене потемніло; А день-то свіже, а кістки ломить).

Чуттєві сприйняття, відчуття: (З хати повіяло вогкістю; Сильно, до задухи пахло тушшю і фарбами; За сонної річці тихо блиснуло дрібними брижами).

Явища, приписувані долі, або дії нереальною сили: (Буває, мого щасливішим везе; Не вічно мені щастило; Його відносило в стародавній світ, і він міркував про Егінскій мраморах; напоумив мене сходити туди).

Дія невідомої сили допомогою якого-небудь знаряддя: (І вітром нарешті то дерево звалило; Зірки затягнуло імлою; Раптом світлом, нестерпно білим, яскравим, вдарило по очах до сліпоти; Чекаю, коли він заросте або затягне його мулом; В саду вночі вітром позбивали всі яблука і зламало одну стару сливу; Всю груди обдало холодом, залило почуттям радості, захоплення; Пекучим морозом обпалює обличчя).

3. Досить поширені і безособові пропозиції, головний член яких виражений безособово-предикативним словом. Деякі з цих слів виступають в якості головного члена тільки в поєднанні з інфінітивом. Значення безособового пропозиції визначається значенням безособово-предикативного слова.

Безособові речення з безособово-предикативним словом на -про можуть позначати стан природи або довкілля: (У кімнаті стає тихо; Дивіться, адже вже пізно, холодно; У небесах урочисто і чудно; У нашому будинку на Великій Дворянській було темно).

Психічний або фізичний стан живих істот: (Що ж мені так боляче і так важко?; Вам холодно трошки, ви закриваєте особа коміром шинелі; Голова його пішла обертом, і з ним зробилося погано; Голодно, старче, голодно; Мені соромно ваших поздоровлень, мені страшно ваших гордих слів!).

Значення повинності, необхідності, можливості та ін модальні відтінки: (На цьому ділі можна в момент згорнути голову; Нам повинно жити!; Йому зробилося погано, голова розболілася, неможливо було їхати; Чого тобі треба, старче?).

Зорове або слухове сприйняття: (Давно вже не чути було ні звуку дзвіночка, ні стукоту коліс по кременистої дорозі; Далеко видно кругом!; А між тим настає ніч, за двадцять кроків вже не видно).

Примітка. Безособово-предикативні слова даної групи часто вживаються з інфінітивом, наприклад: (Мені важко дихати; Соромно слухати ці промови; Вам шкідливо курити). Такі пропозиції при зміні порядку слів можуть втрачати значення безособовості.

Інфінітив у препозиції (особливо з наступною тривалою паузою) легко набуває функцію підмета, наприклад: (Дихати – важко; Слухати ці мови – соромно; Курити – шкідливо).

Те ж спостерігається і в пропозиціях з деякими словами, що укладають в собі модальне значення (потрібно, неможливо). Порівняння: (Неможливо було їхати. – Їхати – неможливо).

Безособові речення з безособово-предикативними словами, морфологічно співпадаючими з іменами іменниками (гріх, сором, ганьба, жах, шкода, пора, ніколи, лінь, охота, неохота), В поєднанні з інфінітивом позначають оцінку дії з морально-етичної сторони: (Над старістю сміятися гріх).

Емоційний стан людини: (І сказати мені правду було шкода).

Повинність у відношенні часу вчинення дії: (Був у мене хороший друг, – куди вже краще бути, – та все, бувало, ніколи мені з ним поговорити).

Модально-вольові відтінки: (Мені б ось охота танцювати).

4. Головний член безособового пропозиції може бути виражений коротких пасивних дієприкметників із суфіксами -н-,-ен;-т-.

Формою середнього роду короткого пасивного дієприкметника передається значення стану як результату совершившегося дії. Наприклад: (Про батарею Тушина було забуто; Уж послано в погоню; Посиділи в літографії, де було накурено).

У складі головного члена при короткому причасті може бути інфінітив, який називає конкретну дію. Наприклад: (Петрушці наказано було залишатися вдома; Нині не велено кусатися).

5. У безособовому реченні головним структурним елементом може бути негативне слово або конструкція, яка виражає заперечення. Наприклад, негативне слово немає, нету: (Немає вже ні положення в суспільстві, ні колишньої честі, ні права запрошувати до себе в гості; Там рахунку немає сторіччя; Немає ні жита, ні стежинки).

Безособова форма дієслів бути, стати з запереченням: (Не було ні гроша, та раптом алтин; Не було сил перенести це; Минуло кілька днів з тих пір, як його не стало).

Іменник у формі родового відмінка з запереченням ні: (Ні звуку! .. І бачиш ти синій звід неба …; Ні листів, ні звісток. Як не проси їх, вони забули).

Негативні займенники нічого, нікого і ін: (Здається, хтось там … – Нікого).

Джерело інформації: hi-edu.ru.

* Граматичне підмет – слово, до якого відноситься в словосполученні граматичне присудок.


Category: Наука та освіта

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply