Що таке альтруїзм: у словниках і в житті

chto takoe altruizm v slovarjah i v zhizni 1 Що таке альтруїзм: у словниках і в житті

Якщо хтось випадково не знайомий з цим поняттям, то найпростіше йому буде дізнатися, що таке альтруїзм, зі словників. Ось що вони повідомляють.

По-перше, слово це прийшло до нас з французької мови, а туди потрапило із загальної для романських мов латинської лексики. У його основі – корінь alter, що має значення «інший». Ну а суфікс-ізм є міжнародним і добре чутний всім, хто говорить хоча б на одному європейському мовою.

По-друге, до цього слова легко підбираються споконвічно російські синоніми: безкорисливість, людинолюбство, самовідданість. Ну і один повноцінний антонім – егоїзм, тобто себелюбство.

Альтруїзм і егоїзм

Але чомусь слово «альтруїзм» не прижилася в нашому побуті так само впевнено, як егоїзм. Небагато людей знають його значення, ще менше – вільно ним користуються. Для того щоб гарненько розібратися в цьому понятті, зручніше за все почати з зіставлення: що таке альтруїзм і егоїзм. Ці слова – антоніми, тобто вони позначають протилежні поняття. Егоїстом ми називаємо людину, яка ні в гріш не ставить чужі інтереси і піклується тільки про себе.

Значить, альтруїст – це той, хто піклується виключно про інших, абсолютно не думаючи про свою користь. І хоча в реальному житті нам практично ніколи не зустрічаються подібні людські типи, теоретично можна допустити їх існування.

Уточнюємо визначення альтруїзму

Спробуємо глибше розібратися в тому, що таке альтруїзм, визначення якого ми тільки що дали. Як завжди, це набагато простіше зробити на прикладах. Оцінимо з точки зору гуманності професії, раптом якісь з них пов’язані з альтруїзмом. Але перебравши десяток з них, зрозуміємо, що професійна діяльність (якою б гуманною вона була) не може вважатися альтруїстичної, адже вона передбачає грошову винагороду, зарплату, а значить, її кінцева мета – не допомога оточуючим, а задоволення своїх потреб.

Може бути, до альтруїзму можна віднести турботу про близьких: про дітей, друзях і рідних? Але і тут доведеться визнати, що нерідко ця турбота не зовсім безкорислива. Батьки виховують дітей і дають їм все необхідне, знаючи в глибині душі, що коли-небудь теж зможуть розраховувати на відповідну турботу. Більше того, іноді батьківська любов сліпа, а опіка настирлива, вона стримує власний розвиток дітей і йде їм на шкоду. Мабуть, сімейні відносини – та сфера, в якій такі крайні поняття, як егоїзм і альтруїзм, не тільки не завжди піддаються розрізненню, але іноді і просто зливаються.

Так нелегко буває зрозуміти, для кого ми намагаємося: для улюбленого нами рідної людини, щоб йому було добре – або для себе, тому що його благополуччя робить нас щасливими.

Напевно, найближче до проявів чистого альтруїзму та допомога, яку надають чужим і незнайомим людям, благодійність. Однак і вона не завжди безкорислива. Адже підприємства, що займаються благодійністю, отримують податкові пільги, а це їм вигідно. Та й коли ми віддаємо якусь дрібницю чи ношений одяг нужденним – хіба це вимагає від нас хоч якогось душевного зусилля? Хіба можна тут говорити про самовідданість, а адже альтруїзм без неї не існує.

Приклад справжнього альтруїзму

Ці кілька прикладів наблизили нас до розуміння альтруїзму і тому були корисними. Вони дозволили нам зрозуміти, чому поняття альтруїзму не знайшло широкого розповсюдження. Воно практично ніколи не зустрічається в житті в своїй абсолютній прояві, адже за кожним актом людинолюбства можна угледіти таємне або явне дотримання власних інтересів. Виявляється, дуже важко зрозуміти альтруїзм: що це таке, як його виховати і яка від нього може бути користь. І все ж людська культура має кілька зразків альтруїстичної поведінки. Один з них описав Максим Горький в оповіданні «Стара Ізергіль», в тій його частині, герой якої Данко вивів своє плем’я з нескінченного згубного лісу.

Пам’ятаєте, як страждали люди, яким доводилося брести через дрімучі зарості, повні хвороб? Найжахливішим було те, що ніхто не знав, чи скінчиться коли-небудь цей ліс. У них не було впевненості, що вони йдуть в потрібному напрямку, тому що навколо були точно такі ж нетрі, без найменшого просвіту. Але найгірше почалося, коли серед одноплемінників Данко знайшлися маловірні, які сіяли паніку і легкодухість. Горький наочно показав, що таке альтруїзм, приклад якого дав Данко: він вирвав із грудей своє серце і підняв його так високо, щоб воно освітило дорогу, по якій пішли люди. Ось це взірець справжнього безкорисливого служіння, адже Данко віддає себе повністю, нічого не отримуючи взамін.

Але чи потрібно наслідувати такому герою? Чи знайде він розуміння серед людей? Горький показує і те, як повели себе люди, що вийшли з лісу завдяки палаючого серця самовідданого Данко.

Вони тут же забули про свого героя, серце впало і розсипалося на безліч іскор. А один обережний людина навіть постарався затоптати ці іскри ногами, ніби передчуваючи, що вогонь альтруїзму не так вже корисний в повсякденному житті. Чому? Тому що альтруїзм пов’язаний з повною відмовою від власних інтересів, з готовністю негайно і безумовно померти за інших. Але якщо розібратися, то такі подвиги доречні тільки в хвилини крайньої небезпеки, коли на кін поставлено існування племені, народу, людства. Для звичайного життя такі прояви людинолюбства швидше небезпечні: рід людський не виживе, якщо кожен буде готовий так легко вирвати власне серце.

Ось на цьому книжковому прикладі як можна краще видно і позитивні сторони альтруїзму, і його небезпеки. Альтруїзм потрібен, без нього людство загине. Але в своїй абсолютній прояві він може існувати зовсім недовго – а потім має згоріти, як жертовну серце.

На щастя, ніякі людські якості не існують в абсолютному вигляді, в реальному світі не буває ні повних егоїстів, ні крайніх альтруїстів.

У кожній людській особистості є прагнення дотримуватися свої інтереси і готовність піклуватися про інших людей. І потрібно зовсім небагато: навчитися поєднувати одне з іншим.


Category: Освіта

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply