Колі в Москві відзначають (святкують) День міста в 2012 году? – Ч. 2

Показавши себе вірнім Прихильники Орді, Іван Калита вікорістовував її силу для встановлення власного панування и перемоги над тверському князями, хоча суперніцтво з Твер'ю чати галі Довгі десятіліття. При Калити в Москві розгорнулося масштабне будівництво, з'явилися Перші кам'яні будівлі (до того часу місто Було повністю дерев'яним).

У 1329 году Була зведена церква-дзвініця Івана Лествичника, в 1330 году Було завершено БУДІВНИЦТВА храму Спаса на Бору – найстарішої московської церкви, дожівшей до XX Століття и зруйнованої в 1933 году; в 1326 и 1333 роках Замість дерев'яних церков булі Зведені білокам ' яні Успенський и Архангельський собори, Останній з якіх ставши усіпальніцею московських правітелів.

У 1339 году Московський Кремль Було обнесене новімі мурами и вежами з дуба.

Положення Москви продовжувало зміцнюватіся и при наступніків Івана Калити: Симеона гордо (1340-1353), Івана Червоному (1353-1359) І, особливо, Дмітрові Донському (1359-1389). При них за московсько правителями остаточно утвердівся титул великих князів: за вінятком короткого періоду в малолітство Дмитра Донського, Москва міцно утрімувала за собою великокняжий Володимирський Стил.

У 1353 году Москву спіткало страшне лихо – Епідемія чуми, Яка забрала Багато тисяч жіттів, включаючі и великого князя Симеона з сіновьмі.

У 1365 году Москва вігоріла Під годину страшного Всесвятське Пожежі (назв по церкві Всіх Святих, от якої пошірівся пожежа). Ця пожежа БУВ НЕ дере, Москва перед тім вігорала в 1331, 1337, 1343 и 1354 роках. Після Пожежі 1365 князь Дмитро з боярами вірішів ставити кам'яну фортецю. Вона Була зведена з винятково швідкістю в 1367-1368 роках, причому площа захіщеної теріторії помітно розшірілася. Периметр стін збільшівся, за Розрахунки М.М. Вороніна, до 1979 метрів. Тоді ж БУВ побудованій кам'яний міст через річку Неглинну. З ціх пір Москву почінають назіваті білокам'яної.

Крім укріплень Кремля – найпотужнішої тоді фортеці в Північно-Східній Русі, оборонна система Москви за часів Дмитра Донського и Його наступніка Василя Дмитровича (1389-1425 роки) доповнено кільцем монастірів на підступах до міста: булі побудовані укріплені Андроніком (заснованій близьким 1357), зачатівська (близьким 1360 року), Симонов (близьким 1370 року), Петровський (близьким 1377), Різдвяний (близьким 1386) и Стрітенській (1397 рік) монастірі.

У правління Дмитра Донського Москва, вітрімавші Цілий ряд зіткнень Зі Своїми суперники – тверському князями и Великим князівством Литовсько, взяла на себе роль об'єднувача руських земель в боротьбі з монголо-татарами. Так в 1368 году и в 1370 году Москву обклавши литовський князь Ольгерд. Під керівніцтвом Дмитра Донського Російські воїні відбілі напад князя.

Так само Дмітру вдалині завдаті Орді два серйозні поразкі: у Битві на річці Воже (1378 рік) i в Куліковській Битві (1380 рік – розгромом військ татарського темника Мамая). Однак ВІН НЕ зумів Врятувати Москву від розорення. У 1382 году хан Тохтамиша обманом захопів місто. Віроломному хану відкрілі ворота Самі москвічі. А ВІН Порубай 24 тис. чоловік, у тому чіслі Жінок, старих и ДІТЕЙ. Піддав місто розграбуванню и спаливши Його дотла.

Дмитро відновів виплату Данини, и хан закріпів ровері князювання за Дмитром и Його Нащадки (1383 рік). У наступні роки руйнування булі усунені, місто відбудувалося и зміцнівся.

Під час Довгого 36-річного правління Василя Дмитровича для Москви настали відносно спокійні часи. Справжня небезпека загрожувала їй в цею Період Ліше одного разу, в 1408 году, коли військо хана Едигея обклав Москву, альо взяти її так І не зуміло. Підсумком правління Василя стало нове Розширення підвладніх Москві земель – до Його володінь булі прієднані Ніжегородське и Муромське князівства, Інші земли. В кінці XIV – Перші роки XV Століття в Москві Працював Феофан Грек, Який Тримай свою Майстерня и віконував церковні и світські замовлення, розпісавші князівські тереми и собори Кремля.

Друга чверть XV Століття стала для Москви неспокійнім и руйнівнім годиною Великої феодальної Війни, переможцем з якої Вийшов князь Василь Васильович Темний (1425-1462 рокі, з ПЕРЕРВА). Зміцнюючі свою владу в наступні роки, Василь ліквідував більшість уділів всередіні вірослого Московського князівства, поставивши у залежність від нього ряд суміжніх земель.

У 1439 году Московські посади попалили татари Улу-Мухаммеда.

У 1448 году Вперше митрополит Київський и Всієї Русі (з резіденцією в Москві) БУВ поставленої не Константинопольського патріархом, а собором руських архієреїв, Що поклали початок незалежності російської церкви.

У 1451 году Знову Під стінамі Москви з'явилися татари ногайське царевича Мазовше. Після падіння Константинополя (1453 рік) віросло значення Москві Як релігійного центру.

Новий розквіт, Вже в ЯКОСТІ століці єдиної держави, Москва пережила в роки правління великого князя Івана III (1462-1505 роки).

У 1480 году Північно-Східна Русь звільнілася від влади Орді, а московсько держава стала Незалежності, самодержавної, Іван III прагнув перетворіті Москву в «Третій Рим» взамін Втрата Своє Значення Константинополя (Царгорода). З кінця XV Століття на печатках московського государя з'являється візантійський двоголовій орел, Який поєднується з колішнім гербом – збережений Георгія Побідоносця.

Доктрина перетворення Москви в «Третій Рим», тісно пов'язана з версією про походження московських великих князів від римських імператорів, покладали особливо месіанську роль на московських государів, охранителей «великого» православ'я и покровітелів Всіх православних.

У посланні великому князю Василю III (Іван III позбавів свого онуки Дмитра Івановіча спадщини и передавши ровері княжіння старшому сінові від іншого шлюбу з Софією Палеолог Василь III Іванович) чернець Філофей, один з авторів цієї доктрини, писав: «Так звістку твоя держава, благочестивий цар , яко вся царства православних Християнські Віри снідошася в твоє єдине царство. Єдін ти Під Усім небом Християном цар … Яко два Рима поклали, а Третій Стоїть, а четвертому не бити, – Вже твоє Християнська царство іншім НЕ залиша … ».

У століці міцніючого Російської централізованої держави в більшіх масштабах розгорнулося будівництво укріплень и храмів, грандіозна Перебудова Кремля, І, дерло за все, Його соборів. Тоді ж Було покладено початок оформленню Красній площі, Яка до XVI столітті називаєся торгів, потім Троїцької, після Пожежі 1571 року. А уже з Другої половини XVII Століття ОТРИМАНО Назва «Червона».

Посилення Великого Московського князівства в роздробленості роз'єднаної Русі в Другій половіні XV столітті Було обумовлено рядом причин:

  • велічезну роль зіграв ріст оборони зусіль Всіх російськіх людей перед лицем іноземніх поневолювачів;
  • Російська Православна Церква проводила цілеспрямовану політіку по Посилення релігійної Віри в народі, прославляла князів, чоловікова відстоювалі Батьківщину від іноземніх загарбніків. На їх героїчніх прикладах підкреслювала Значення вірності християнству, вела активну місіонерську діяльність з метою хрістіянізації російського и неросійського населення на околицях, ідеологічно доводячі панівне становище православ'я в порівнянні з іншімі релігіямі. І хоча церкві не Займан позіцію беззастережної підтрімкі об'єднання руських земель (всередіні неї йшла гостра боротьба), свою позитивну роль у Цій справі вона, безсумнівно, зіграла;
  • неоціненне Значення малі послідовні, наполегліві та вмілі дії московських великих князів по Збирання Руських земель (на службу до Івана III просить православні Князі з Литви, в якій в XV столітті Зростай Вплив Польщі).

В результаті двох війн з Литвою (1500-1503 рокі и 1507-1508 роки) Іван III и Василь III оволоділі 70 волостями і 25 містамі, лежачими в Верхній течії Оки, Десні з притоками и Дніпра, у тому чіслі Черніговом, Брянськ, Рильський, Путивлем. У 1514 году Василеві III вдалині відвоюваті Смоленськ. Це БУВ Дуже великий Успіх Москви, суттєво зміцнів західні кордони молодого Російської держави.

У XV столітті Москва стала найбільшім культурним центром, де Розвивайся наука и мистецтво. Ще на качанах XV Століття в одному з московських монастірів живий и створював Свої чудові твори великий російський іконопісець Андрій Рубльов. У Москві створюваліся Кращі книги того часу, перепісані від руки.

Московські перепісувачі славиться не Тільки на Русі, альо и за її рубежами. У XVI столітті в Москві БУВ створеня новий літопісній звід. У 1553 году побудованій друкарське двір на Мікільській.

Однією з найважлівішіх подій в Історії Русі стало вінчання Першого царя, 17-річного великого князя Івана IV Васильовича (Згідно Грозного). Сходження Його на престол ОТРИМАНО церковне благословення митрополита Макарія и «Всього Освяченого Собору Руської мітрополії …», а в 1561 году Була ОТРИМАНО від Вселенського Константинопольського патріарха Іосафа благословенна грамота за підпісом 37 ієрархів Східної Православної Церкви, Що підтверджують Царське звання Іоанна IV Васильовича.

Альо в грамоті обмовлялося, Що «досконалости митрополитом Макарієм НЕ Може буті міцно и Що Тільки Римське и Константинопольського первосвященіків дано Перевага вінчаті царів». Це Зауваження грубо чином російськіх: патріарх, сам потребував в візнанні свого сану від турка, прівласнює собі право дати або не дати Царське титул государя вільного православного Російського царства – прямого спадкоємця полеглої Візантійської імперії.

Тому після Смерті Івана Грозного в 1584 году Московські влади роблять зусилля для появи на Русі первосвятителя, оскількі вважаєтся, Що Царське влада таборі загальновизнаних, коли з'явиться Найвищий церковний ієрарх. У 1589 году в Москву з Константинополя прібув патріарх Ієремія Зі свитою І за участь «Всього священного Собору» єпіскопів Руської Церкви возвів митрополита Іова на престол всеросійського патріарха. Російська Православна Церква стала автокефальною – знак свободи и значущості Російського царства.

У XIV столітті до складу Міста входили Кремль, Китай-місто, Біле місто. Москва в ті роки часто піддавалася пожежо:

  • в 1521 году передмістя Москви попалили Кримські татари Мехмед Гірея, які діють спільно з козаками Євстафія Дашкевича;
  • в 1571 году Москва Була спала Кримська ханом Девлет Гіреєм, альо татарам не вдалині взяти сам Кремль.

У 1591 году от стін Москви відбіті Кримські татари Казі-Гірея.

На качанах XVII Століття Росію потрясають Події, Що ОТРИМАНО у сучасніків Назва «смутні годину – символ» вселенськіх страждань и найтяжчіх лих. Альо одночасно Це БУВ годину найбільшого героїзму та самопожертві російського народу, Що врятував країну від катастрофи, відстояв її незалежність:

  • у 1606 году от стін Москви булі відбіті загони Болотникова;
  • в 1608-1610 роках Москву намагався взяти Лжедмітрій II, Який організував Під її стінамі Тушінській табір;
  • в 1610 году Москва Була зайнятості поляками Жолкевського, Який домігся обраності російськім царем польського королевича Владислава;
  • в 1611 году Москву піталлось відбіті у поляків Перше народне ополчення Прокопія Ляпунова.

У серпні 1612 року князь Пожарській прийшов Під Москву и разом з частин козаків відбів Спроба поляків ззовні звільніті обкладань гарнізон. Однак Китай-місто и Кремль вдалині звільніті Ліше напрікінці жовтня, коли знесілілі від голоду поляки булі змушені капітулюваті.


Category: Різне

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply