Які найкращі бомбардири ФК Динамо Київ в чемпіонатах України?

"Динамо" Київ – український футбольний клуб з Києва. Один із трьох клубів (разом з московським «Динамо» і московським "Торпедо"), який брав участь у всіх чемпіонатах СРСР у вищому дивізіоні.

Історія "Динамо"

1927-1945

Ініціаторами створення київської команди "Динамо" в листопаді 1927 року стали Сергій Барминський та Микола Ханников. Динамівці спочатку демонстрували вельми скромну техніку, погано розбирались в тактичних побудовах, але діяли злагоджено, бойовито, відразу заявивши про себе як про команду, що шукає щастя біля воріт суперника.

Перший зареєстрований матч київські динамівці провели 17 липня 1928 року з одеським "Динамо". Результат зустрічі – 2:2. А першим серйозним випробуванням для молодого колективу став товариський матч в липні 1928 року з динамівцями Москви. Більш досвідчені москвичі перемогли з великим рахунком – 6:2.

Велика роль у становленні майбутнього флагману українського футболу належить киянам з самого першого складу. Нагадаємо імена найвідоміших поміж них – Ідзковський, Рейнгольд, Трофимов, Терентьєв, а також Гончаренко, Махиня, Коротких, москвич Щегодський, одесити Малхасов, Піонтковський, Трусевич, Лівшиць, харків'янин Фомін, дніпропетровці Лайко, Гребер та інші.

1936 рік став переломним в організаційному плані: вперше було проведено чемпіонат СРСР для клубних команд. Його відкривали динамівці Києва, що було визнанням майстерності футболістів із столиці України. 24 травня 1936 "Динамо" приймало одноклубників з Москви. На поле затишного стадіону на Петровській алеї вийшли Ідзковський (Трусевич), Волін, Ліфшиць (Кузьменко), Фомин, Тютчев, Гребер, Шиловський, Паровишник, Щегодський, Комаров, Махиня.

Результат зустрічі виявився не на користь господарів. Кияни крупно програли – 1:5. Перший м'яч у їхні ворота забив В.Павлов. Згодом він подвоїв результат. Ще три м'ячі провели В.Смирнов, М.Семічасний і М.Якушін. Рахунок київським м'ячам у чемпіонатах СРСР відкрив Микола Махиня. В наступних матчах кияни виступали більш вдало, перемігши ленінградську "Красную Зарю" (7:2), ленінградське "Динамо" (1:0), московські команди ЦДКА (6:1) і "Локомотив" (2:0) й програвши " Спартаку "(1:3). Динамівці Києва посіли почесне друге місце.

Перший матч, що розпочав історію міжнародного життя "Динамо", відбувся 14 вересня 1929 року. Суперником киян була робоча команда Нижньої Австрії. Відсутність ігрового досвіду призвела до того, що перший млинець вийшов для динамівців глевким: вони поступились гостям – 3:4. Рахунок голам у міжнародних зустрічах відкрив М. Малхасов. Ще два м'ячі забили К.Піонтковський та М.Печений.

Київські футболісти стали з'являтися у складі збірної України і СРСР. Динамівці зробили великий внесок у перемогу України над потужним на той час суперником – збірною Туреччини. У 1933 році українці перемогли турецьку команду з рахунком 3:2 (всі три м'ячі забив К.Щегодскій), а в 1934-му – 4:3.

1946-1961

Переломним став сезон 1951 року, напередодні якого колектив очолив Олег Ошенков. Новий тренер рішуче ввів до основного складу молодь, що добре зарекомендувала себе в дублі, різко скоротив зимові канікули своїх підопічних, запропонувавши їм серйозну програму фізичної підготовки, що включала спортивні ігри, вправи і навіть бокс.

Вже в наступному чемпіонаті, що проводився в одне коло в Москві, ця велика тренерська робота позначилася. Несподівано для суперників київські динамівці з пересічних середнячків перетворились в одного з фаворитів. На фініші вони, правда, дещо здали, але все-таки вибороли срібні нагороди, поступившись золоті московському "Спартаку".

На шляху до фіналу обіграли вільнюський "Спартак" – 4:2 і такі сильні клуби, як московський "Спартак" – 3:1, ЦДКА (нині ЦСКА) – 3:1 (у додатковий час), ленінградський "Зеніт" – 1: 0 (знову після 120 хвилин гри).

У фіналі, на московському стадіоні "Динамо", йому протистояв маловідомий, але від цього не менш небезпечний єреванський "Спартак". Тисячі москвичів стали свідками захоплюючої дуелі Коман – Затикян. Вона тривала всього кілька секунд, але за цей короткий відрізок часу наш земляк зумів проявити всі свої якості: витримку, стійкість, впевненість, високу техніку, футбольну хитрість. Кришталевий гол Комана відкрив команді шлях до першої великої перемоги.

Виграш Кубка СРСР у 1954 році став перший, і далеко не останнім, великим успіхом київського "Динамо". Особливо плідними стали 60-ті роки.

У 1961-му "Динамо" вперше виграло чемпіонат СРСР. На 4 очки команда зі столиці України випередила московське "Торпедо". Це був перший випадок в історії першостей Радянського Союзу, коли звання чемпіона країни виборов немосковський.

Після "золотого" 1961 року в двох наступних сезонах динамівці суттєво погіршили позиції. У 1962 році команда посіла 5 місце, а роком пізніше – 7.

1962-1975

У січні 1964 року посаду головного тренера київського "Динамо" зайняв 53-річний Віктор Олександрович Маслов. Йому належить величезна роль у становленні київського "Динамо" як команди міжнародного класу. Своєю діяльністю він підсумував і організаційно завершив роботу, розпочату його попередниками Ошенков та Соловйов.

Вже перший сезон перебування Маслова біля динамівського був відзначений перемогою в Кубку СРСР. У фінальному матчі суперниками киян були футболісти куйбишевської команди "Крилья Совєтов". Динамівці без особливих зусиль довели свою перевагу в класі й перемогли з рахунком 1:0.

1966 рік став одним з найкращих в історії київського "Динамо". Команда перемогла в чемпіонаті СРСР (випередила ростовський СКА на 9 очок), Кубок СРСР (у фіналі кияни переграли "Торпедо" 2:0), П'ять динамівців (Сабо, Серебряников, Островський, Поркуян і Банников) завоювали бронзові медалі на чемпіонаті світу в Англії, Андрій Біба визнаний кращим футболістом року в СРСР.

У 1967 – 1968 роках динамівці продовжили свою чемпіонську гегемонію. Кияни, в складі яких блискуче виступали великі майстри Євген Рудаков, Віктор Банников, Вадим Соснихін, Володимир Мунтян, Віталій Хмельницький, Анатолій Бишовець, Анатолій Пузач, Валерій Поркуян, Йожеф Сабо, Федір Медвідь виграють чемпіонат СРСР – 67, 68, тим самим повторивши рекорд московського ЦДКА (3 чемпіонства поспіль).

У 1967 році кияни дебютували в Кубку Чемпіонів. Підопічні Маслова вибили з розіграшу легендарний шотландський "Селтік", але в 1/8 фіналу поступились чемпіонові Польщі "Гурнику".

Переломним в історії "Динамо" став 1971 рік. У команді з'явився 22-річний Віктор Колотов, згодом один з найкращих півзахисників в історії радянського футболу. Також слід виокремити прихід Стефана Решко, став центральною фігурою оборонних побудов киян. Але головним посиленням команди став заслужений тренер СРСР Олександр Олександрович Севідов.

"Динамо" блискуче виграло чемпіонат (випередивши другого призера "Арарат" на 7 очок). Голкіпера команди Євгена Рудакова визнано найкращим воротарем і футболістом Радянського Союзу.

У жовтні 1973 року, перед матчем з "Карпатами" у Львові футболістам київської команди було представлено нового головного тренера – 34-річний Валерій Васильович Лобановський, в недалекому минулому одного з найпопулярніших гравців команди.

Лобановський сам підбирав тренувальні вправи, що застосовуються у провідних командах, зібравши навколо себе помічників у цій справі. У його розпорядженні опинилися цілі томи вправ і тестів, забезпечені багатим ілюстративним матеріалом.

Його найближчим соратником став Олег Базилевич, давній товариш по київському "Динамо", поділяв його погляди на подальший розвиток футболу. Базилевич прийшов до "Динамо" в січні 1974 року.

Як підсумок нового спрямування на тренерському містку – дубль "Динамо" в 1974 році, визнання Олега Блохіна найкращим футболістом країни. Але, як виявилося, це був лише початок великих досягнень "ери Лобановського".

Лобановський привів команду до завоювання Кубка Кубків та Суперкубка УЄФА. На шляху до перемоги в Кубку Кубків "біло-блакитні" здолали болгарський ЦСКА (1:0, 1:0), німецький "Айнтрахт" (3:2, 2:1), турецький "Бурсаспор" (1:0, 2 : 0), голландським "ПСВ" (3:0, 1:2) і у фіналі – угорський "Ференцварош".

У вирішальному матчі кияни повністю домінували на полі й перемогли 3:0. Голи на рахунку Онищенка (двічі) та Блохіна. У розіграші Кубка Кубків у складі "Динамо" грали Рудаков (9 матчів), Матвієнко (9), Фоменко (9), Решко (9), Онищенко (9 матчів, 7 голів), Колотов (9, 2), Блохін (9 , 5), Мунтян (8, 2), Трошкін (7), Веремєєв (7), Буряк (6, 1), Коньков (5), Шепель, Маслов, Зуєв (усі по 2), С. Кузнєцов.

А восени 1975 року "Динамо" виграло Суперкубок, ставши найсильнішою командою континенту. У двохраундовій дуелі було знаменита "Баварія" Франца Беккенбауера, Зеппа Майера та Герда Мюллера.

1976-1991


Важким видався для київського "Динамо" 1976 рік. Величезна навантаження випало на команду. Всього за сезон основний склад динамівців зіграв близько 70 матчів, в більшості з яких від футболістів вимагалися лише перемоги і в кожному випадку – висококласна гра.

Лобановський та Базилевич шукали ключі до успіху в освоєнні методів управління тренувальним процесом. Вони одними з перших в радянському футболі поставили за мету керувати процесом підведення функціонального стану гравців до певного рівня на окремих часових відрізках сезону, в залежності від турнірних завдань та особливостей календаря змагань.

У 1983 році В. Лобановський став головним тренером збірної СРСР. Це не могло не позначитись на результатах команди. "Динамо" очолив Юрій Морозов, але під його керівництвом "біло-блакитні" нічого виграти не змогли.

Лише з поверненням Лобановського команда знов зійшла на вершину радянського та європейського футболу. У 1985 році кияни зробили дубль (виграли чемпіонат і Кубок СРСР). У фіналі Кубка країни в четвертий раз в історії зустрічались дві українські команди. Точні удари Дем'яненко та Блохіна принесли киянам перемогу над донецьким "Шахтарем" 2:1.

У наступному сезоні динамівці вдванадцяте перемогли в чемпіонаті Союзу та тріумфально виступили на європейській арені.

Вже в першому турі розіграшу Кубка Кубків киян екзаменував голландський клуб "Утрехт", у складі якого було немало гравців високого класу. Представники Країни тюльпанів перемогли на своєму полі – 2:1. Забитий Дем'яненком м'яч був названий пізніше "голом надії". У повторному матчі кияни взяли переконливий реванш – 4:1. Але найбільше радувала та гра, яку демонстрували динамівці.

Кияни грали так само прекрасно й у наступних раундах з румунським клубом "Університатя" (2:2 і 3:0), віденським "Рапідом" (4:1 і 5:1), празькою "Дуклою" (3:0 і 1: 1) і вийшли до фіналу, де на них чекав титулований мадридський "Атлетико".

Вирішальна дуель відбулась у французькому місті Ліоні на стадіоні "Жерлан", зафіксувала повну перевагу динамівців. Вже на 6-й хвилині вони відкрили рахунок. Це Заваров добив головою парируваний Філлолом м'яч. Цим "швидким" голом "Атлетико" був позбавлений своєї головної зброї – контратак.

І після цього "Динамо" мало повну перевагу, що не давало іспанським футболістам ані хвилини спокою. На таких надвисоких швидкостях вони просто не звикли грати. Під завісу гри Блохін завершив схожу на регбійну атаку віялом, а за дві хвилини до фінального свистка Євтушенко поставив переможну крапку – 3:0. За підсумками сезону Ігор Бєланов названий кращим гравцем Європи.

Як тільки не називали динамівців тієї епохи: "диво – команда", "київський експрес". "Феноменальна команда". Набраний розбіг допоміг киянам і в першій половині 1987 року здобути певних успіхів: вихід в півфінал Кубка європейських чемпіонів, перемога по пенальті мінських одноклубників у фіналі Кубка СРСР. Але сили навіть таких видатних майстрів не безмежні. З усього відчувалося, що команду очікує спад.

Після розвалу СРСР "народився" чемпіонат України. У першому ж чемпіонаті успіх святкувала "Таврія" з Сімферополя, але подальші роки "Динамо" 9 раз поспіль вигравало в національному чемпіонаті і 5 разів ставало володарем Кубка України.

1992-2008

У 90-ті роки команда "ослабла" … Поки не повернувся, вже втретє, ідол "Динамо" (інакше не назвеш) В. Лобановський. З його приходом починається нова ера українського футболу. Заблищали такі футболісти як: Шевченко, Ребров, Лужний, Максимов та багато інших.

Команда знову пробилася у вищу еліту європейського футболу. У сезоні 1997-98 "Динамо" оступився туринському "Ювентусу" у чвертьфіналі чергового розіграшу ЛЧ. А в наступному сезоні "Динамо" добилося, поки що вищого успіху за останні кілька років … Команда була в одному кроці від фіналу найпрестижнішого клубного турніру Європи – Ліги Чемпіонів.

У півфіналі "Динамо" у важкій боротьбі поступилося німецької "Баварії" … Після цього команду покинув А. Шевченко … Відчувся невеликий спад у грі команди. Ще через рік покинув команду і С. Ребров. Команда невдало виступала в Лізі Чемпіонів, обмежуючись лише виходом у груповий турнір.

А в 2003-му році сталося трагічне подія для всього світового футболу, а для киян – особливо. Помер Валерій Васильович Лобановський. Перераховувати всі його регалії немає сенсу, достатньо просто сказати, що після його кончини на Україні був оголошений національний траур, а в європейському футболі всі матчі починалися з хвилини мовчання.

Своїм наступником Тренер № 1 вважав Олексія Михайличенка, який і очолив команду. Михайличенко завоював звання чемпіона України, але провалив старт нового сезону, відпустивши "Шахтар" далеко вперед, та й у Лізі Чемпіонів програв удома турецькому "Трабзонспору". Якби не екстрена відставка і призначення тренера Йожефа Сабо, швидше за все, київське "Динамо" залишилося б без Ліги Чемпіонів.

8 грудня 2007 в Києві Юрій Сьомін був офіційно представлений як новий головний тренер клубу «Динамо» Київ.

Досягнення

  • Кубок володарів Кубків УЄФА: 1975, 1986
  • Суперкубок УЄФА: 1975
  • Чемпіон України, 12 разів: 1993, 1994, 1995, 1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2003, 2004, 2007
  • Володар Кубка України, 9 разів: 1993, 1996, 1998, 1999, 2000, 2003, 2005, 2006, 2007
  • Володар Суперкубку України, 3 рази: 2004, 2006, 2007
  • Чемпіон СРСР, 13 разів: 1961, 1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977, 1980, 1981, 1985, 1986, 1990
  • Володар Кубка СРСР, 9 разів: 1954, 1964, 1966, 1974, 1978, 1982, 1985, 1987, 1990
  • Володар Кубка Першого каналу 2008
  • Володар Кубка чемпіонів Співдружності 4 рази: 1996, 1997, 1998, 2002
  • Олег Блохін та Ігор Беланов володарі "Золотого м'яча"

Бомбардири Динамо у чемпіонатах України

  • Сергій Ребров – 113 голів
  • Максим Шацьких – 97
  • Віктор Леоненко – 61
  • Андрій Шевченко – 60
  • Валентин Белькевич – 51
  • Діого Рінкон – 46
  • Павло Шкапенко – 33
  • Клебер – 28
  • Флорін Чернат – 27
  • Олександр Хацкевич – 26
  • Ісмаель Бангура – 26
  • Юрій Максимов – 23
  • Анрій Гусін – 22
  • Горан Гавранчич – 22
  • Віталій Косовський – 20
  • Олег Гусєв – 20

Джерела інформації:

  • fcdynamo.kiev – офіційний сайт "Динамо" Київ;
  • super-football – все про футбол;
  • dynamomania – неофіцільний сайт уболівальників "Динамо" Київ;
  • white-blue.kiev – ультрас "ДИНАМО КИЇВ" (укр.).

Додатково від Генон:

  • Vidpo.net – все про ФК "Дніпро"
  • Vidpo.net – все про ФК "Шахтар"

Category: Спорт

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply