Які існують стилі мовлення?

Функціональні стилі мови – історично сформована система мовних засобів, використовуваних в тій чи іншій сфері людського спілкування; різновид літературної мови, що виконує певну функцію в спілкуванні.

Філологи виділяють 5 функціональних стилів:

  • науковий – значення полягає в тому, щоб дати точне й чітке уявлення про наукові поняттях (наприклад, термінологічна лексика);
  • офіційно-діловий – офіційне листування, урядові акти, промови; вживається лексика, що відображає офіційно-ділові відносини (пленум, сесія, рішення, постанова, резолюція);
  • публіцистичний – характерні абстрактні слова з суспільно-політичним значенням (гуманність, прогрес, народність, гласність, миролюбний);
  • розмовна – відрізняється великою смисловою ємністю і барвистістю, надає промови жвавість і експресивність;
  • художній – використовується в художній літературі.

Науковий стиль – стиль наукових повідомлень. Сфера використання цього стилю – наука, адресатами текстових повідомлень можуть виступати вчені, майбутні фахівці, учні, просто будь-яка людина, що цікавиться тієї чи іншої наукової областю; авторами же текстів даного стилю є вчені, фахівці в своїй області. Метою стилю можна назвати опис законів, виявлення закономірностей, опис відкриттів, навчання і т.п. Основна його функція – повідомлення інформації, а також доказ її істинності. Для нього характерна наявність малих термінів, загальнонаукових слів, абстрактної лексики, в ньому переважає іменник, чимало абстрактних і речовинних іменників.

Науковий стиль існує переважно в письмовій монологічного мовлення. Його жанри – наукова стаття, навчальна література, монографія, шкільний твір і т.д. Стильовими рисами цього стилю є підкреслена логічність, доказовість, точність (однозначність), абстрагованість, узагальненість.

Діловий стиль використовується для повідомлення, інформування в офіційній обстановці (сфера: мова закону, законодавства, діловодства, адміністративно-правової діяльності). Цей стиль служить для оформлення документів: законів, наказів, постанов, характеристик, протоколів, розписок, довідок. Сфера застосування офіційно-ділового стилю – право, автор – юрист, правознавець, дипломат, просто громадянин. Адресуються роботи в даному стилі державі, громадянам держави, установам, службовцям і т.д., з метою встановлення адміністративно-правових відносин.

Цей стиль існує виключно у письмовій формі промови, тип мовлення – переважно міркування. Вид мовлення – найчастіше монолог, вид комунікації – громадська. Стильові риси – імперативність (долженствующий характер), точність, що не допускає двох тлумачень, стандартизованість (строга композиція тексту, точний відбір фактів і способів їх подачі), відсутність емоційності.

Основна функція офіційно-ділового стилю – інформаційна (передача інформації). Для нього характерна наявність мовних кліше, загальноприйнятої форми викладу, стандартного викладу матеріалу, широке використання термінології і номенклатурних найменувань, наявність складних несокращенной слів, абревіатур, віддієслівних іменників, переважання прямого порядку слів.

Публіцистичний стиль служить для впливу на людей через засоби масової інформації. Він зустрічається в жанрах статті, нарису, репортажу, фейлетону, інтерв'ю, ораторської мови і характеризується наявністю суспільно-політичної лексики, логічністю, емоційністю, оценочностью, заклично.

Цей стиль вживається в сферах політико-ідеологічних, громадських і культурних відносин. Інформація призначена не для вузького кола фахівців, а для широких верств суспільства, причому вплив спрямований не тільки на розум, але й на почуття адресата.

Розмовний стиль служить для безпосереднього спілкування, коли автор ділиться з оточуючими своїми думками або почуттями, обмінюється інформацією з побутових питань в неофіційній обстановці. У ньому часто використовується розмовна і просторічна лексика.

Звичайна форма реалізації розмовного стилю – діалог, цей стиль частіше використовується в усному мовленні. У ньому відсутня попередній відбір мовного матеріалу. У цьому стилі мови велику роль відіграють позамовні чинники: міміка, жести, навколишнє оточення. Мовні засоби розмовного стилю: емоційність, виразність розмовної лексики, слова з суфіксами суб'єктивної оцінки; вживання неповних речень, вступних слів, слів-звертань, вигуки, модальні частки, повтори, інверсія і т.д.

Художній стиль впливає на уяву і почуття читача, передає думки і почуття автора, використовує все багатство лексики, можливості різних стилів, характеризується образністю, емоційністю мови. Емоційність художнього стилю емоційності розмовно-побутового та публіцистичного стилів. Емоційність художнього мовлення виконує естетичну функцію. Художній стиль передбачає попередній відбір мовних засобів; для створення образів використовуються всі мовні засоби.

Джерела інформації:

  • ru.wikipedia.org – інформація з Вікіпедії;
  • gramma.ru – інформація з сайту «Культура письмової мови».

Додатково на Vidpo.net про філології і лінгвістиці:

  • Що таке абревіатура?
  • Що таке метонімія?
  • Що таке синекдоха?
  • Що таке антоніми?
  • Що таке Зевгма?
  • Що таке парцеляція?
  • Що таке асонанс?
  • Що таке неологізм?
  • Що таке оксюморон?
  • Що таке паронімія?
  • Що таке плеоназм?
  • Що таке риторичне питання?

Category: Наука та освіта

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply