Яка біографія Колумба?

Христофор Колумб, на думку більшості біографів, народився в жовтні 1451 року в Генуї (Італія).

Батько Колумба, Доменіко, змінив безліч професій – був ткачем, торговцем вовною, навіть шинкарем. Мати Колумба, Сусанна Фонтанаросса, народила своєму чоловікові п'ятьох дітей, з яких Христофор був найстаршим. Його молодших братів звали Бартоломео, Джакомо і Джованні-Пеллегріно, була ще молодша сестра Бьянчінетта. Через багато років Бартоломео і Джакомо брали участь в експедиціях свого старшого брата. Звали їх тоді на іспанський манер – Бартоломе і Дієго.

Що стосується імен, Колумб, проживаючи в різних країнах, змінював своє ім'я згідно фонетичним вимогам мови: в Португалії він звався Кріштован, а в Іспанії – Крістобаль. Його ім'я на різних мовах: лат. Christophorus Columbus, італ. Cristoforo Colombo, ісп. Cristóbal Colón (Крістобаль Колон).

Про дитинство великого мореплавця практично нічого не відомо. Вчені не можуть прийти до єдиної думки і щодо утворення Колумба. Відомо лише, що досить рано Колумб почав ходити на торгових судах по Середземному морю.

1470-і роки – Колумб поселяється в Португалії, в Лісабоні. Тепер він ходить на португальських судах, запливу далеко на північ. Відомо, що саме тоді йому вдалося побувати на Британських островах, а можливо, і в Ісландії. Каравели під португальським прапором ходили і на Канарські острови, а також уздовж західного узбережжя Африки.

Кінець 1470-х років – Колумб одружується на Феліпе Моніж, походила з багатої італо-португальської сім'ї. Дружина народила Колумбу сина.

Тесть Колумба також був мореплавцем, і після його смерті дружина віддала зятеві карти, щоденники та інші документи покійного чоловіка. Можливо, саме за цими документами Колумб продовжив вивчення географії. Крім того, підручниками для нього стали книги італійського поета Енеа Сільвоі Пікколоміні, «Образ світу» П'єра де Айльі, «Книга» Марко Поло.

1480-і роки – в цей період португальці були стурбовані пошуком морського шляху до Азії. Інтерес до цієї частини світу пояснюється досить просто: одні азіатські прянощі в той час часто замінювали гроші, а були ж ще пахощі, шовк, килими, предмети розкоші … Сухопутного шляху до Азії тоді не було – його перекривала могутня Османська імперія. Доводилося перекуповувати прянощі, шовк та інші екзотичні східні товари у арабських купців, втрачаючи великі прибутки. Португальці бачили тільки один маршрут: обігнувши Африку, піднятися в Індійський океан, і на початку десятиліття королем Португалії Жуаном II була споряджена і відправлена відповідна експедиція. Колумб же запропонував альтернативу: досягти Азії, рухаючись на захід. Теорія Колумба грунтувалася на власних розрахунках мореплавця. Але справедливості заради треба сказати, що Колумб не був новатором – ідею західного шляху в Індію висували ще в античному світі Аристотель і Протагор.

1483 – вірячи в свою теорію, Колумб вирішує у що б то не стало довести її правильність. Він зустрічається з Жуаном II і просить його посприяти в організації експедиції. Король підійшов до справи серйозно і зібрав раду, що складається з єпископа і двох космографії. Розрахунки Колумба були знайдені невірними, в експедиції було відмовлено.

1485 – Колумб покидає Португалію і переїздить до Іспанії.

1486 – Колумб отримує аудієнцію у короля Іспанії Фердинанда Арагонського та королеви Ізабелли Кастільської. Монарх і його дружина зацікавилися пропозицією Колумба. Так само, як і в Португалії, була зібрана комісія для прийняття рішення по цій справі, і так само комісія не підтримала мореплавця. Іспанські «компетентні фахівці» посилалися на те, що існування західного шляху в Індію суперечить церковному вченню. Колумба ледь не оголосили єретиком (а це ще були часи інквізиції). Король і королева вирішили все ж піти назустріч мандрівникові, але з однією умовою – спочатку повинна була завершитися війна з маврами.

1488 – якась Беатріс Енрікес де Арана народжує Колумбу сина Фернандо. Колумб не тільки визнав дитину, але і не забув його згодом, через тринадцять років узявши в одну зі своїх експедицій. Саме Фернандо напише потім біографію свого батька, яка стане головним джерелом відомостей про великих мореплавців.

1492 рік – Іспанія звільнена від маврів, і король Фердинанд і королева Ізабелла нарешті приймають остаточне рішення щодо фінансування пошуку західного шляху до Азії. У разі невдачі вони втрачали лише кошти, вкладені в підприємство. У разі ж успіху перед Іспанією відкривалися запаморочливі перспективи. Колумбу були обіцяні: дворянське звання, титули адмірала, віце-короля і генерал-губернатора всіх відкритих в експедиції островів і материків.

1492-1493 роки – перша експедиція Христофора Колумба. У Атлантику вирушили дві каравели, «Пінта» і «Нінья», а також чотирьохщогловий парусник «Санта-Марія». Команда складалася з 90 осіб.

Жовтень 1492 – перша висадка на одному з Багамських островів. Колумб назвав цей острів Сан-Сальвадор. Він припускав, що досяг Азії. Після Багамських островів Колумб потрапив на Кубу, а незабаром відкрив острів, який назвав Еспаньола (нині Гаїті). Весь цей час і мореплавець, і його команда виглядали з каравели торгові міста Азії.

Січень 1493 – з Еспаньоли Колумб вирушає назад в Іспанію. З собою, в якості доказу відкриття невідомих земель, він бере кілька аборигенів. Берегів Іспанії мандрівник досяг у середині березня. Звітуючи перед королівської подружжям, Колумб заявив, що Азіатський материк знаходиться поблизу від відкритих ним островів, а на самих островах він має намір заснувати колонію. Фердинанд і Ізабелла погодилися профінансувати повторну експедицію до знову відкритим землям.

1493-1496 роки – друга експедиція Христофора Колумба. На цей раз флотилія складалася з 17 суден, а команда – з 1400 осіб. Королева Ізабелла наказала звертати аборигенів у християнство.

Під час другої експедиції бив відкритий острів Домініка. На Еспаньолі залишився керувати брат Колумба Дієго. Сам мандрівник вимінював золото і торгував невільниками. Пізніше на Еспаньолу приїхав другий брат Колумба, Бартоломео. У червні 1496 Христофор Колумб повернувся в Іспанію.

1498-1500 роки – третя експедиція. Король Іспанії і його дружина вже не так охоче дали дозвіл і гроші на це плавання, так як, по-перше, Азія так і не була знайдена, по-друге, дохід від колоній передбачили не скоро.

На цей раз Колумб досяг дельти річки Оріноко і обстежив узбережжі (нині це територія держави Венесуела). Після цього мореплавець відправився на Еспаньолу. Колонія вже давно перебувала в занепаді, і молодші Колумби не могли забезпечити там належний порядок. Експедиція завершилася невдало для всіх трьох: посланець короля заарештував братів і відправив у кайданах до Іспанії, попередньо конфіскувавши всі їхні гроші. В Іспанії королівське подружжя повернула Колумбу титули і майно, проте дозвіл на четверту експедицію мореплавець отримав лише через два роки.

1502-1504 роки – четверта експедиція Колумба. Був відкритий острів Мартініка, потім мандрівники досліджували узбережжя Центральної Америки. Колумб все ще був упевнений, що знаходиться в Індії.

21 травня 1506 – Хрстофор Колумб вмирає в місті Вальядоліді (Іспанія).

Його прах спочатку був похований у Севільї (Іспанія), але потім імператор Карл V вирішив виконати його передсмертне бажання і поховати його на землі Вест-Індії. Останки Колумба в 1540 році відвезли на острів Еспаньола і поховали в Санто-Домінго. Коли на рубежі XVIII і XIX століть частина Еспаньоли перейшла від іспанців до французів (і стала називатися Гаїті), прах був перевезений на Кубу. Після вигнання з цього острова іспанців в 1889 році прах мореплавця знову повернули в Санто-Домінго, а потім – до Севільї. Однак в кінці XIX століття під час реставрації кафедрального собору в столиці Домініканської Республіки в склепі був виявлений скриньку з кістками, на якому було написано, що вони належали Колумбу. Після цього між Севільєю і Санто-Домінго виникла суперечка за право вважатися місцем, де покоїться великий мореплавець.

У 2003 році дослідженням цього питання зайнялася група генетиків і антропологів на чолі з професором судової медицини Гранадського університету та Академії ФБР у Квантіко Хосе Антоніо Лоренте. Аналіз передбачуваних останків Колумба, ексгумованих в Севільї, показав, проте, що вони належать досить крихкому 45-річному чоловікові, тоді як Христофор Колумб, навпаки, був вельми міцної будови, а помер у віці від 55 до 60 років. Тепер черга за дослідженням інших останків, які були ексгумовані в жовтні 2003 року біля основи маяка-пам'ятника Колумбу в Санто-Домінго. При цьому не можна виключити, що останки Христофора Колумба взагалі були загублені в ході численних переїздів.

Джерела та додаткова інформація:

  • biographer.ru – біографія Колумба;
  • bibliotekar.ru – біографія Колумба в Енциклопедичному словнику Брокгауза і Ефрона;
  • wikipedia.org – матеріал з Вікіпедії (англ. яз.; доступні та інші мови);
  • shareapic.net – портрет Христофора Колумба.

Додатково на Vidpo.net:

  • Як Колумб відкрив Америку?
  • Що таке Генуя?
  • Яка біографія Фернандо Магеллана?
  • Яка біографія Васко да Гами?

Category: Туризм і подорожі

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply