Як поводитися при захопленні терористами?

Заручник – це людина, яка знаходиться у владі злочинців. Сказане не означає, що він взагалі позбавлений можливості боротися за благополучне вирішення тієї ситуації, в якій опинився. Навпаки, від його поведінки залежить багато чого. Вибір правильної лінії поведінки вимагає наявності відповідних знань. Такими повинні володіти потенційні жертви терористичних актів та захоплення приміщень.

Викрадення людей, захоплення заручників з метою отримання викупу, задоволення інших політичних вимог або обміну стало одним з поширених видів кримінальних злочинів. Крім того, стати заручником можна випадково, наприклад, при пограбуванні магазину, банку, квартири, заміського котеджу, або при захопленні терористами транспортного засобу, громадської будівлі і т.п.

Класична система викрадення виглядає таким чином: планування, підготовка, захоплення, укриття заручника, спілкування і допити, ведення переговорів, отримання викупу (або задоволення інших вимог), звільнення або вбивство жертви.

На етапі планування злочинці намічають об'єкт захоплення або викрадення, суму передбачуваного викупу (або інші умови), учасників операції, найбільш відповідні місця для викрадення, ведення переговорів, отримання викупу.

На етапі підготовки злочинці приділяють велику увагу детальному вивченню способу життя наміченої ними жертви (і всіх членів його сім'ї), про ті місця, де він найчастіше буває, про нею заходах безпеки. Вони проводять ретельне вивчення місцевості, уточнюють маршрути руху між будинком, роботою, іншими відвідуваними місцями, з'ясовують розташування приміщень у квартирі або офісі, сектор огляду з вікон і т.д.

Вивчають злочинці і близьких друзів, ділових партнерів, наближених співробітників наміченої жертви. Це робиться для визначення тих осіб, які можуть виявитися корисними при веденні переговорів. Уточнюють їхні імена і прізвища, адреси проживання, квартирні телефони, марки і реєстраційні номери особистих автомобілів, прикмети зовнішності для швидкого і точного впізнання.

Заходи захисту

Реальна, в переважній більшості випадків єдина можливість самому швидко вирватися з рук злочинців буває в початковій стадії захоплення, в момент нападу. Але якщо безуспішність спроб звільнитися очевидна, краще не вдаватися до крайніх заходів, а діяти згідно складаються обставинам.

З моменту захоплення необхідно контролювати свої дії і фіксувати все, що може сприяти звільненню. Треба постаратися запам'ятати всі деталі транспортування з місця захоплення: час і швидкість руху, підйоми та спуски, круті повороти, зупинки у світлофорів, залізничні переїзди, характерні звуки. По можливості всі ці відомості треба постаратися передати натяком або запискою тим, хто веде переговори з злочинцями.

Якщо така можливість не представиться, в будь-якому випадку пам'ятайте, що навіть сама незначна інформація про «в'язниці для заручника» може виявитися корисною для його звільнення, затримання і викриття злочинців. Треба запам'ятовувати все побачене і почуте за час перебування в ув'язненні – розташування вікон, дверей, сходів, колір шпалер, специфічні запахи, не кажучи вже про голоси, зовнішності і манерах самих злочинців. Необхідно також спостерігати за їх поведінкою, уважно слухати розмови між собою, запам'ятовувати розподіл ролей. Коротше, складати в розумі чіткий психологічний портрет кожного з них.

Відомі випадки, коли викраденим людям вдавалося залишати в місцях зупинок умовні знаки, викидати назовні записки, тим або іншим способом відзначати місце свого ув'язнення. Однак робити подібні речі слід обережно, так як в разі їх виявлення злочинцями неминуче піде суворе покарання.

Людина стає жертвою з моменту захоплення, і хоча це відбувається в різних умовах, жертва завжди відчуває сильне психічне потрясіння (шок). Воно обумовлено раптовим різким переходом від фази спокою до фази стресу. Люди реагують на такий перехід по-різному: одні опиняються буквально паралізовані страхом, інші намагаються дати відсіч. Тому життєво важливо швидко впоратися зі своїми емоціями, щоб вести себе раціонально, збільшуючи шанс свого порятунку.

Зовнішня готовність до контакту зі злочинцями і обговоренню їх цікавлять повинна поєднуватися з головним правилом: допомагати не злочинцям, а собі. Адже отриманий ними від заручника інформація в кінцевому рахунку використовується на шкоду йому самому, його близьким, товаришам по службі, співробітникам правоохоронних органів. Продумано слід підходити до питань бандитів про можливу реакцію свого оточення на викрадення, про суму викупу, про можливість задоволення інших вимог.

Головне завдання тут в тому, щоб своїми відповідями допомогти людям, що прагнуть знайти і звільнити заручника, а не поставити їх в скрутне становище. Зокрема, аргументоване переконання злочинців в нереальності тих чи інших вимог може сприяти вирішенню інциденту «малою кров'ю».

У той же час очевидно, що не можна діяти за принципом «все або нічого». Реакція бандитів на очевидність факту нездійсненності їх задуму в поєднанні з порушеною психічним станом, в якому вони, як правило, знаходяться, може виявитися фатальною для заручника. До того ж злочинці нерідко перебувають під впливом наркотиків, у стані алкогольного сп'яніння.

Треба намагатися пом'якшити ворожість бандитів по відношенню до себе, шукати можливості встановлення індивідуальних контактів з деякими з них. Це необхідно хоча б для того, щоб уникнути фізичних страждань або поліпшити умови утримання. Але зовнішня готовність знайти спільну мову зі злочинцями, участь в обговоренні хвилюючих їх проблем не повинні суперечити згаданому головному принципу: допомагати собі та іншим заручникам, а не бандитам.

Щоб зламати заручника психологічно, злочинці використовують наступні заходи тиску:

  • обмежують рухливість, зір, слух;
  • погано годують, мучать голодом і спрагою, позбавляють сигарет;
  • створюють нестерпні умови перебування.

Збереження психологічної стійкості при тривалому перебуванні в ув'язненні – одна з найважливіших умов порятунку заручника. Тут гарні будь-які прийоми і методи, що відволікають від неприємних відчуттів і переживань, що дозволяють зберегти ясність думок, адекватну оцінку ситуації. Корисно засвоїти наступні правила:

  • Намагайтеся, наскільки це можливо, дотримуватися вимог особистої гігієни.
  • Робіть доступні в даних умовах фізичні вправи. Як мінімум, напружуйте і розслабляйте по черзі всі м'язи тіла, якщо не можна виконувати звичайний гімнастичний комплекс. Подібні вправи бажано повторювати не менше трьох разів на день.
  • Дуже корисно у всіх відносинах практикувати аутотренінг і медитацію. Подібні методи допомагають тримати свою психіку під контролем.
  • Згадуйте про себе прочитані книги, послідовно обмірковуйте різні абстрактні процеси (вирішуйте математичні завдання, згадуйте іноземні слова і т.д.). Ваш мозок повинен працювати.
  • Якщо є можливість, читайте все, що опиниться під рукою, навіть якщо це текст абсолютно вам не цікавий. Можна також писати, незважаючи на те, що написане буде відбиратися. Важливий сам процес, що допомагає зберегти розум.
  • Важливо стежити за часом, тим більше що викрадачі зазвичай відбирають годинник, відмовляються казати який зараз день і годину, ізолюють від зовнішнього світу. Відзначайте зміну дня і ночі (по активності злочинців, по звуках, режиму харчування і т.д.).
  • Намагайтеся ставитися до цих подій з вами як би з боку, не приймаючи те, що трапилося близько до серця, до кінця сподівайтеся на благополучний результат. Страх, депресія і апатія – три ваших головних ворога.
  • Не викидайте речі, які можуть вам знадобитися (ліки, окуляри, олівці і т.д.), намагайтеся створити хоча б мінімальний запас питної води і продовольства на той випадок, якщо вас надовго кинуть одного або перестануть годувати.

Злочинці чітко розуміють, що найбільшій небезпеці вони піддаються в момент отримання грошового викупу. Тому вони розробляють складні, багатоступінчасті системи отримання грошей. Мета прийнятих ними заходів – виключення нападу із засідки, фіксації факту передачі грошей, встановлення особи злочинців.

Звільнення

У тому випадку, коли злочинці самі відпускають на свободу заручника, вони відвозять його в якесь безлюдне місце, і там залишають одного. Інший варіант – його кидають у замкненому приміщенні, вихід з якого потребує чимало часу і сил. Третій варіант – висаджують заручника на жвавій вулиці (далеко від постів ГИБДД і співробітників міліції). Після цього машину кидають, або міняють на ній номер.

Може статися й так, що звільняти вас буде міліція. У цьому випадку треба намагатися переконати злочинців, що найкраще їм здатися. Тоді вони можуть розраховувати на більш м'який вирок. Якщо подібна спроба не вдалася, постарайтеся їм навіяти, що їх доля знаходиться в прямій залежності від вашої. Якщо вони підуть чи готові на вбивство, то всякі переговори влади з ними втрачають сенс. І тоді залишається тільки штурм із застосуванням зброї.

Коли злочинці і заручники виходять назовні з притулку, їм всім наказують тримати руки за головою. Не слід цим обурюватися, робити різкі рухи. Поки не пройде процедура упізнання, запобіжні заходи необхідні.

Якщо почався штурм або ось-ось почнеться, спробуйте прикрити своє тіло від куль. Найкраще лягти на підлогу подалі від вікон і дверей, обличчям вниз, не на прямій лінії від віконних і дверних прорізів. У момент штурму не беріть в руки зброю злочинців. Інакше бійці штурмової групи можуть прийняти вас за злочинця і вистрілити на поразку. Їм ніколи розбиратися в цей час. Злочинці під час штурму нерідко прагнуть сховатися серед заручників. Намагайтеся в міру своїх можливостей не дозволяти їм цього робити, негайно повідомляйте про них увірвалися бійцям.

І останнє. У тих випадках, коли місце утримання заручника і знаходження злочинців встановлено, спецслужби прагнуть використовувати наявні у них технічні засоби для прослуховування розмов, що ведуться в приміщенні.

Пам'ятайте про це і в розмові з бандитами або з іншими заручниками повідомляйте інформацію, яка, будучи перехоплена, може бути використана для підготовки штурму. Особливо важливі відомості про яскравих і помітних прикметах, за якими можна відрізнити заручника від злочинця, про озброєння бандитів, про їх кількість, розташуванні усередині приміщення, їх моральному стані і наміри.

При захопленні терористами Театрального центру в м. Москві в жовтні 2002 г багатьом заручникам вдалося передати інформацію про злочинців, їх наміри та поведінку по мобільних телефонах та іншими способами, що сприяло звільненню сотень людей.

Джерела інформації:

bio.fizteh.ru – посилання на статтю Як поводитися при викраденні й ставши заручником терористів

infograd.mos.ru – посилання на статтю Як себе вести при захопленні терористами літака

fsb.ru – посилання на статтю Як поводитися при викраденні й ставши заручником терористів


Category: Різне

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply