Як пишуться закінчення в іменниках на-ня (немає вишень або вишень)?

Правопис закінчень іменників

Типи правил:

1) правопис-і або-е у відмінкових закінченнях однини;
2) правопис закінчень-а та-о в суще-ствительность з зменшувальними і увеличи-тільних суфіксами;
3) правопис закінчень орудного відмінка іменників 2-го схиляння – прізвищ і назв населених пунктів;

4) правопис закінчень у родовому відмінку множини іменників на-ня;

5) правопис ь у відмінкових формах существи-тільних (див. у відповіді «Які правила правопису виданню і Ь?»);
6) правопис-о і-е після шиплячих і ц в кінчиках іменників (див. у відповіді «Які правила правопису Е, Е, О після шиплячих?»).

1. Правопис-й або-е у відмінкових закінченнях однини:

а) в родовому відмінку однини немає закінчення-е: немає сестри, немає няні, ні Марії, немає Мар'ї, немає ночі;

б) у іменників 3-го схиляння, разносклоняемих іменників, іменників на-ія,-ие,-ий у непрямих відмінках немає закінчення-е: про ночі, про час, про шляхи, про армію, про Марію, про зауваження, про планетарії. Виняток становить знахідний відмінок существи-тільних на-ие, який збігається з формою називного відмінка: зробити зауваження. Це правило не поширюється на іменники, що закінчуються на-ья,-тє,-ай,-ей: до Мар'ї, про Марье, про щастя, про край, про горобці;

в) закінчення-е мають іменники 1-го відмінювання (крім іменників на-ія) в давальному і місцевому відмінку та іменники 2-го відмінювання (крім іменників на-ий,-ие) в місцевому відмінку: до сестри, до няні, про сестру, про няню; про столі, про коня, про горобці.

2. Правопис закінчень-а,-о,-е в називному відмінку іменників з зменшувальними, збільшувальними суфіксами і після-л-:

а) у іменників зі збільшувальним суфіксом-ищ-:

  • закінчення-е мають іменники чоловічого і середнього роду: місто – городище, крісло – кресліще. У множині ці іменники мають закінчення-а: городища, кресліща ;
  • закінчення-а мають іменники жіночого роду: рука – ручка;

б) у іменників з зменшувальними суфіксами-ушк-,-юшк-,-ІШК-,-ишк-:

  • закінчення-а мають:

    • одушевлені іменники чоловічого роду: шахрай – бешкетнику;
    • іменники жіночого роду: воля – волошки;
  • закінчення-о мають:

    • неживі іменники чоловічого роду: будинок – будиночок;
    • іменники середнього роду: зерно – зернятко.

в) після-л-:

  • у іменників спільного роду пишеться закінчення-а: гульвіса, здоровань ;
  • у іменників середнього роду – закінчення-о: мочало .

3. Правопис закінчень орудного відмінка іменників 2-го схиляння – прізвищ і назв населених пунктів:

  • в орудному відмінку російські прізвища на-ин (-ин),-ов (-ев,-єв) мають закінчення-им: знайомий з Рєпіним, з Івановим;
  • в орудному відмінку неросійські за походженням прізвища на-ин (-ин),-ов (-ев,-єв) мають закінчення-ом: знайомий з Чапліном, з Дарвіном;
  • в орудному відмінку назви населених пунктів на-ин (ін-),-ино (-іно),-ов (-ев,-єв),-ово (-ево,-ево) мають закінчення-ом: народився під Бородіно, під Комарова.

4. Правопис закінчень у родовому відмінку множини іменників на-ня.

У родовому відмінку множини іменників на-ня з попередньої приголосної (твердої чи м'якої), на ї і ь буква ь не пишеться: вишня – вишень, бойня – боєнь, читальня – читалень. Винятки: кухня – кухонь, село – сіл, панночка – панночок.

Додатково:

  • Вправи до теми «Правопис закінчень іменників»

Джерело:

  • Глава «Правопис відмінкових форм іменників» в посібнику Л.В. Балашової, В.В. Дементьєва «Курс російської мови»
  • Розділ «Правопис частин мови» в посібнику І.Б. Голуб «Російська мова і культура мови»

Category: Наука та освіта

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply