Як писати «все одно»: разом, окремо або через дефіс

kak pisat vse ravno slitno razdelno ili cherez 1 Як писати «все одно»: разом, окремо або через дефіс

Якщо ви уважно ставитеся до своєї мови, якщо намагаєтеся не спотворювати її навіть в інтернет-листуванні і есемесках, якщо вам не все одно, як пишеться те чи інше слово, то можливо, ви замислювалися і над написанням такого часто зустрічається вирази, як «все одно».

У чому складність?

Нерідко при частому вживанні якогось словосполучення воно починає сприйматися як одне слово, особливо людьми, які більше користуються усним мовленням, ніж письмовій. До того ж в швидкої мови окремі звуки губляться, слово звучить нечітко – тому свідомість людини перестає розрізняти в ньому знайомі і зрозумілі корені. Прислухайтеся: напевно і серед ваших знайомих є такі, які виголошують щось на кшталт «серафно». Не дивно, що їм незрозуміло, як писати все одно: разом, окремо або навіть через дефіс, адже воно виглядає як екзотичне запозичення.

Написання – це розуміння

Щоб це зрозуміти, треба розібратися в будові і значенні всього слова. Хоча зараз воно являє собою частку, історично відбулася від двох слів: займенника «все» і прислівники «дорівнює», синоніми якого – однаково, без різниці. Якщо людина повідомляє, що йому все одно, куди поїхати у відпустку, до бабусі в село або в Іспанію подивитися кориду, він що має на увазі? Що йому без різниці. Що іспанські та підмосковні бики, на його погляд, однакові. Що все це йому – абсолютно одно. Тому їх спантеличить питання, як пишеться слово все одно, адже він точно знає, що це два слова, і писати їх разом ніяк не можна.

Так що ми знайшли історичну причину незрозумілості цього слова: зараз-то воно одне, а сталося від двох, і поки ще зберігає своє роздільне написання.

Так, і залишається ж ще сумнів: раптом у цьому слові потрібен дефіс, то є така коротенька рисочка? Але все дефісное написання в російській мові регулюються кількома правилами, і «все одно» в них не входить.

А навіщо нам писати правильно?

Іноді здається, що бажання писати правильно застаріло: досить, щоб ми розуміли один одного, а все інше – причіпки. Та й безглуздо в століття комп’ютерного набору пам’ятати правила, цілком можна довіритися програмі перевірки орфографії. Насправді, помилки бувають смішними, безглуздими, грубими, дрібними, але вони завжди зрадницьки видають наше справжнє становище. Хочеться зробити солідне (або хоча б приємне) враження – а вони виставляють нас на посміховисько. Може, людям все одно, разом чи окремо ми написали якесь слово, але ось загальний рівень освіченості вони помітять.


Category: Освіта

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply