Хто виконував пісню Oh, Pretty Woman?


Рой Орбісон – виконавець пісні "Oh, Pretty Woman"

Рой Келтон Орбісон (Roy Kelton Orbison) народився 23 квітня 1936 року в Верноні, штат Техас. Професійно його батьки – медсестра і робочий – ніяк не були пов'язані з музикою. Зате у вільний від роботи час батько любив грати на гітарі і співати разом з друзями. На шостий день народження разом губної гармошки, про яку мріяв Рой, батько подарував йому гітару. Що і визначило долю хлопця. Хлопчик швидко вивчився грати і незабаром брав участь нарівні з дорослими в імпровізованих домашніх концертах. У вісім років Рой написав свою першу пісню, яка називалася "A Vow of Love". Через рік він переміг у міському конкурсі юних талантів і отримав запрошення виступати в суботньому шоу на місцевому радіо. Наприкінці 1946 року сімейство Орбісон переїхало в Вінк, де через кілька років Рой зібрав свою першу групу Wink Westerners. Фронтмену тоді ледь виповнилося 13 років. Витівка виявилася напрочуд живучою. Через три роки групу, яка грала чужі кантрі-пісні, запросили раз на тиждень виступати в ефірі місцевої радіостанції KERB. З часом ансамбль розширив свій репертуар, виконуючи інструментальні композиції та стандарти біг-бендів. Рой Орбісон був незвичайно активним і енергійним підлітком. Під час літніх канікул він підробляв різноробочим, беручись за самий важка праця. Паралельно з навчанням в школі він встигав грати в оркестрі, який виконував марші, співав в октеті, вчився грати на трубі. А у випускному класі навіть став менеджером шкільної футбольної команди.

У 1953 році Wink Westerners почали підробляти в міських клубах, а незабаром вирушили в перше скромне турне по західному Техасу. Закінчивши школу, Рой Орбісон переїхав в Дентон, де вступив до коледжу. Разом з двома однокурсниками він зробив свою першу професійну запис, це була композиція "The Ooby Dooby". Правда, обіцяного контракту з Columbia Records юні музиканти так і не дочекалися. У 1955 році Орбісон поступив в дворічний коледж в Одесі (Odessa Junior College). Спочатку він збирався вивчати геологію, але зволів історію і англійську. В Одесі з часом зібралися й інші учасники Wink Westerners. Трохи відновивши склад і змінивши назву на The Teen Kings, вони взялися за старе – виступали в клубах з рок-н-рольних репертуаром. На місцевому телебаченні у музикантів з'явилося своє суботнє шоу, гостями якого ставали приїжджали в місто знаменитості. На інтерв'ю у Роя Орбісона побували навіть Елвіс Преслі і Джонні Кеш.

Місцевий антрепренер Уелдон Роджерс (Weldon Rogers), який тільки що створив власний рекорд-лейбл Je-Wel, погодився надати студійне час Рою Орбісон. У супроводі The Teen Kings Рой записав дві композиції – "Ooby Dooby" і кавер-версію пісні Clover "Trying to Get to You". Вже через два тижні після студійних сесій подвійний сингл з'явився в продажу. Платівка потрапила в руки боса Sun Records Сема Філліпса (Sam Phillips), який тут же розшукав музикантів і запросив їх у Мемфіс, де вони записали три своїх композиції. І при першій же можливості відправилися в пробне турне по південних штатах, розігріваючи Джонні Кеша, Карла Перкінса (Carl Perkins), Уоррена Сміта (Warren Smith), Джеррі Лі Льюїса (Jerry Lee Lewis) та інших відомих артистів. Гастролі не пройшли дарма – сингл "Ooby Dooby" засвітився на 59 рядку поп-чарта, правда, наступні сингли, видані лейблом Sun Records, ніякого відгуку не отримали. У грудні 1956 року група The Teen Kings розпалася, а Рой Орбісон вирішив налягти на розвиток композиторських навичок.

Нова глава в біографії музиканта почалася в 1958 році, коли група Everly Brothers записала його композицію "Claudette", яку Рой присвятив своїй дружині Клодетт. Видана як бі-сайд, вона піднялася в американський Тор 30, а тим часом пісні Орбісона з'явилися в репертуарі Бадді Холлі (Buddy Holly), Ріка Нельсона (Rick Nelson) та Джеррі Лі Льюіса. Це значно підняло його престиж як композитора. Виконані самим артистом треки "Uptown" і особливо "Only the Lonely", які відрізнялися незвичайною оркестрової і дозволяли співакові блиснути своїм чарівним баритоном, все більш впевнено почувалися в чартах. Сингл "Only the Lonely" стрімко фінішував на другому рядку американського рейтингу і став хітом номер один у Великобританії.

У цей час артист почав записуватися для нового незалежного лейблу Monument Records разом з продюсером Джо Мелсоном (Joe Melson). Орбісон неймовірно пощастило з рекординговими босами. Глава лейбла Фред Фостер (Fred Foster) не гнався за швидким успіхом, надавав співакові студійне час без жодної гарантії майбутніх прибутків, дозволяв експериментувати і не звертати уваги на вимоги ринку. В остаточному підсумку він виявився у виграші. Рой Орбісон виріс в унікального артиста, який виконував єдиний у своєму роді репертуар, оригінальний по структурі, саунду та стилю. Орбісон сам почав диктувати музичну моду, створюючи свіжі, квазісімфоніческіе оркестровки, в яких характерному вокалу і гітарі Роя акомпанували хвилюючі струнні, зловісні ударні та чарівні голоси бек-вокалістів. Хіти слідували один за іншим: "Crying", "Candy Man", "Dream Baby", "Working for the Man", "Leah", "In Dreams", "Pretty Paper", "Blue Bayou", "Mean Woman Blues "," It's Over ". Це пісні, які п'ять років поспіль піднімалися як мінімум в американський Тор 40 і перетворили Роя Орбісона в одну з найбільших зірок світової поп-сцени і тор-артиста Сполучених Штатів.

У травні 1963 року Орбісон прийняв пропозицію проїхати по Великобританії з концертами на розігріві у Beatles, тоді ще тільки починали свою зоряну кар'єру. Квитки на всі концерти були розкуплені за кілька днів. У перший же вечір глядачі ніяк не хотіли відпускати співака і 14 разів викликали його на біс. Джон Леннон зізнавався пізніше, що коли складав пісні для першого альбому Beatles "Please Please Me", він ставив перед собою мету перевершити Роя Орбісона.

Орбісон міг конкурувати з Beatles, він же був одним з небагатьох, хто встояв перед хвилею так званого британського вторгнення.

У 1964 році артист випустив найбільший хіт у своїй творчій біографії – пісню "Oh Pretty Woman". Вона була написана в співавторстві з новим партнером Біллом Дісом (Bill Dees). Композиція "Oh Pretty Woman" – це не тільки вершина окремо взятої біографії, але й одна з найвідоміших і знакових пісень рок-епохи. У серпні 1964 року сингл був опублікований в Сполучених Штатах, через місяць з'явився у Великобританії і в десятках інших країн. Він незмінно ставав хітом номер один в кожній країні, де був виданий. За лічені місяці, ще до кінця 1964 року, сингл "Oh Pretty Woman" потрапив в руки семи мільйонів меломанів усього світу.

Студійний успіх музикант закріплював регулярними і надзвичайно успішними гастролями, які дозволяли йому вживу показати всю міць і красу свого чудового голосу. У 1964 році Орбісон провів австралійський тур разом з групою Beach Boys, в 65-му ділив сцену з Rolling Stones. І багато разів навідувався в Європу.

Коли закінчився термін дії контракту з компанією Monument, Орбісон виявився ласим шматочком для рекорд-лейблів. Глава компанії MGM запропонував йому мільйонний контракт. Дебют на новому лейблі, сингл "Ride Away", відзначився лише на 25 позиції поп-чарта, але він, як показав час, став найуспішнішим релізом музиканта в Штатах в найближчі двадцять років. На жаль, мільйонний контракт відняв у співака творчу свободу. Для лейбла MGM, одного з лідерів ринку, Рой Орбісон залишався всього лише ще одним артистом, на якого поширювалися загальні правила: гонитва за кількістю на шкоду якості. Музикант змушений був випускати обумовлене число синглів і альбомів, за що і поплатився рівнем записів, а потім і популярністю.

У житті Роя Орбісона почався дуже складний період. Професійні невдачі – це ще півбіди. У 1966 році на нього обрушився набагато більш страшний удар: в автокатастрофі загинула його дружина Клодетт, з якою вони прожили дев'ять років. Ще через два роки трапилася нова трагедія: під час пожежі загинули двоє з трьох дітей Орбісона, а його будинок згорів дотла. Кілька років музикант був не в змозі писати музику, але підтримував себе у формі, продовжуючи гастролювати і зніматися в кіно, зокрема зіграв головну роль у фільмі "The Fastest Guitar Alive".

Вибратися з кризи артистові допомогла молода німкеня Барбара Анн Марі Уілоннен Джейкобс (Barbara Anne Marie Wilhonnen Jacobs), з якою він познайомився в Англії. Барбара переїхала в Америку, і в травні 1969 року вони одружилися.

У 1974 році артист перейшов на новий лейбл Mercury Records. Колишньої популярності йому це не повернуло. Правда, як любив повторювати Орбісон, де-небудь у світі його пісні обов'язково присутні в хіт-парадах. Наприклад, сингл "Penny Arcade" став хітом номер один в Австралії, а трек "Too Soon to Know" потрапив в Тор 3 Великобританії.

У 1976 році музикант повернувся під крило лейблу Monument в надії відновити репутацію хіт-мейкера. У Сполучених Штатах реанімувати колишню популярність йому довго не вдавалося. Більше двадцяти років, з кінця 60-х до кінця 80-х, його альбоми та сингли розкуповувалися настільки мляво, що майже не фігурували в чартах. Але світ великий, і артистові знайшлося де розвернутися. Щільний концертний графік включав тривалі тури по Далекому Сходу, Австралії, Азії і Європі. Виснажлива життя на колесах плюс непомірне куріння не забарилися позначитися на здоров'ї Орбісона. У січні 1978 року він переніс операцію на відкритому серці. Але вже через три тижні відіграв перший концерт, доводячи всім і собі самому, що він ще побореться.

Тим часом і в Америці намітився проблиск. Не затребуваний як виконавець, Рой Орбісон завжди залишався досить популярним композитором і одним із самих улюблених авторів. Кавер-версії його пісень одна за одною ставали хітами. Сингл "Blue Bayou", випущений Ліндою Ронстадт (Linda Ronstadt), розійшовся восьмимільйонний тиражем. Величезним успіхом користувалася нова версія "Oh Pretty Woman", записана Van Halen. Пісня "Crying" стала однією з найгучніших хітів в кар'єрі Дону Маккліна (Don McClean).

З початком 80-х в кар'єрі Орбісона позначився очевидний перелом, який помалу відновив його репутацію актуального артиста, що йде в ногу з часом. У 1980 році він удостоївся своєї першої премії Grammy за краще виконання кантрі (трек "That Lovin 'You Feelin' Again"), яку розділив з Еммілу Харріс (Emmylou Harris). Красива пісня "Wild Hearts Run out of Time" прозвучала у відомому фільмі "Insignificance". У 1986 році вийшов лонг-плей "Class of '55", записаний з колегами по лейблу Sun Record. За диск інтерв'ю "Interviews From The Class Of '55 – Recording Sessions" Орбісон знову став лауреатом Grammy в номінації "Кращий немузичних альбом". Не останню роль для нового сплеску популярності зіграла композиція "In Dreams", що потрапила у саундтрек до культового фільму "Blue Velvet".

У січні 1987 року ім'я Роя Орбісона з'явилося в Залі слави рок-н-ролу. Укладений тоді ж новий контракт з Virgin Records передбачав видання збірки хітів "In Dreams-Greatest Hits", для якого музикант підготував кілька свіжих треків, написаних разом з новими співавторами, в тому числі і Джефом Лінном (Jeff Lynne).

Серед живих альбомів, виданих Орбісоном за його 25-річну кар'єру, було чимало удач, наприклад "Roy Orbison at the Los Angeles Country Club" або "Live in Birmingham, Alabama". Але жоден з них не міг зрівнятися з диском "Roy Orbison and Friends – A Black and White Night Live" (1989). Альбом записувався дійсно шикарним складом: Брюс Спрінгстін (Bruce Springsteen) і Елвіс Костелло (Elvis Costello), Том Вейтс (Tom Waits) і Бонні Райт (Bonnie Raitt), Ті-Боун Бернетт (T-Bone Burnette) і Джексон Браун (Jackson Browne ), та ще й у супроводі бек-групи Елвіса Преслі з Джеймсом Бертоном (James Burton) на гітарі. Окремим синглом вийшов представлений на альбомі трек "Crying", дует з Ки Ді Ленг (kd Lang), за який Орбісон вручили чергову Grammy.

Співпраця з Джефом Лінном, безумовно цікаве саме по собі, мало ще більш важливі наслідки. Лінн паралельно займався продюсуванням Джорджа Харрісона (George Harrison), Тома Петті (Tom Petty) і Роя Орбісона. Так обрисувався склад учасників майбутнього суперпроекту Traveling Wilburys, в який вдалося залучити також Боба Ділана (Bob Dylan). Перший же альбом цієї блискучої команди (Лінн, Орбісон, Харрісон, Петті і Ділан) піднявся в американський Тор 10.

Тим часом Рой Орбісон закінчив роботу над підбіркою нового матеріалу. Реліз був запланований на січень 1989 року, слідом намічалися турне по Америці і Європі. У листопаді музикант виступив як хедлайнер на бельгійському фестивалі Diamond Awards Festival, де виконав прекрасну нову композицію "You Got It".

6 грудня 1988 в Нешвілі, куди співак приїхав провідати матір, після походу по магазинах він відчув себе погано і через кілька годин помер від серцевого нападу. Йому було всього 52 роки.

Вже через місяць ім'я Роя Орбісона повернулося на перші рядки чартів. Сингл "You Got It" стрімко піднявся на 9 позицію Billboard Hot 100. А новий лонг-плей "Mystery Girl" потрапив в Тор 5 рейтингу поп-альбомів і став найбільш продаваним диском в кар'єрі Орбісона. У 1992 році компанія Virgin випустила колекцію невиданих матеріалів "King of Hearts", a в 1996 році вийшов LP "The Very Best of Roy Orbison". Релізи не пройшли непоміченими. Величезну роботу по популяризації творчості Роя Орбісона проробила і продовжує робити його дружина Барбара, яка розпоряджається його спадщиною і займається підготовкою нових релізів на спеціально створеному лейблі Orbison Records. Вона ж прийняла від Академії звукозаписної індустрії спеціальну нагороду Lifetime Achievement Award за видатний внесок Роя Орбісона в розвиток музіндустрії.

Роя Орбісона як і раніше слухають. Регулярно перевидавати компіляції хітів так само регулярно відзначаються в чартах. Вже через 15 років після відходу музиканта з життя нова "Платинова колекція" ("Virgin Platinum Collection"), що вийшла в кінці 2004 року, стартувала в чартах США відразу з 16 рядки.

Текст пісні "Oh, Pretty Woman":

Pretty woman, walking down the street

Pretty woman, the kind I like to meet

Pretty woman

I don't believe you, you're not the truth

No one could look as good as you

Pretty woman, won't you pardon me

Pretty woman, I couldn't help but see

Pretty woman

That you look lovely as can be

Are you lonely just like me … Rrrr …

Pretty woman, stop awhile

Pretty woman, talk awhile

Pretty woman, give your smile to me

Pretty woman, yea yea yea

Pretty woman, look my way

Pretty woman, say you'll stay with me (held)

'Cause I need you, I'll treat you right

Come with me baby, be mine tonight (held)

Pretty woman, don't walk on by

Pretty woman, don't make me cry

Pretty woman

Don't walk away, hey

If that's the way it must be, ok

I guess I'll go on home, it's late

There'll be tomorrow night, but wait

What do I see

Is she walking back to me

Yea, she's walking back to me

Oh, oh, pretty woman.

Джерела:

  • Біографія Роя Орбісона і текст пісні "Oh, Pretty Woman"
  • Хто такий Рой Орбісон

Category: Музика

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply