Хто автор епічної поеми Витязь у тигровій шкурі?

Шота Руставелі (1172-1216) – грузинський державний діяч і поет XII століття, автор хрестоматійної епічної поеми "Витязь у тигровій шкурі" (варіант перекладу – "Витязь в барсовій шкурі").

Біографія

Достовірних біографічних відомостей про Руставелі збереглося дуже мало. Не відомі навіть роки народження і смерті поета. Головне джерело відомостей пролог поеми, присвячений цариці Тамарі (правила в 1184-1207 роках) і її співправителя-чоловікові Давиду Сослані.

Таким чином, поема (не перший твір Руставелі) створена не раніше кінця 80-х років 12 століття і не пізніше 1-го десятиліття 13 століття. Можна припустити, що Руставелі народився на рубежі 60-70-х років 12 століття.

У пролозі два рази згадується, що автор поеми Руставелі (Руствелі), що значить "володар Руставського маєтку" або "виходець із Руставі". За деякими даними, свою освіту Руставелі завершив у Греції.

Вважається, що Руставелі був державним скарбником цариці Тамари (зберігся його підпис на одному з актів, що відноситься до 1190). Руставелі також реставрував і розписував грузинський монастир святого Хреста в Єрусалимі.

За легендою, безнадійно закоханий у свою володарку, він скінчив життя у келії цього монастиря. На одній із колон монастиря виявлено фреску, за припущенням учених, що зображає Руставелі.

"Витязь у тигровій шкурі" одна з найбільших поем світової літератури. Всього в поемі 1637 строф, по 16 складів у вірші.

Вона дійшла до нас у численних рукописах, з масою інтерполяцій і доповнень та з продовженням, відомим під ім'ям "Оманіані". Причини відсутності найдавніших списків поеми, близьких до часу її створення, – як у численних набігах чужоземних завойовників на Грузію і пов'язаних з цим лихах, так і в тому, що поема переслідувалася духовенством, як противне християнському смирення твір світського характеру.

Про поемі

Існує більше 50 видань поеми грузинською мовою. 1-е видання під редакцією і з коментарями Вахтанга VI вийшло у Тбілісі в 1712 році. Поема перекладена на багато мов народів колишнього СРСР і на іноземні мови. Існує 5 повних перекладів поеми на російську мову (автори перекладів – К. Д. Бальмонт, П. А. Петренко, Г. Цагарелі, Ш. Нуцубідзе, Н. А. Заболоцький).

Донині залишається невирішеним і питання, звідки Руставелі запозичив сюжет своєї поеми. У літературі було висловлено три думки: перше грунтується на словах самого Pуставелі, який в 16-й строфі поеми заявляє, що "він знайшов перський розповідь і переклав його віршами, немов велику перлину, що переходила з рук в руки"; однак перський оригінал, незважаючи на всі пошуки, досі не знайдений.

Друга думка вперше була висловлена проф. Д. І. Чубіновим, який доводить, що Руставелі не запозичив сюжету "Барсової шкіри" у східних письменників; вона створена ним самим і спрямована на прославлення цариці Тамари.

Третя думка належить А. Хаханову; порівнюючи вірші Руставелі з народними піснями про Таріел, він припустив, що штучна поема XII століття має своєю підставою народну поезію, подібно до того, як "Фауст" і "Гамлет" сходять до середньовічних народних традицій. Руставелі скористався народним сказанням для зображення великої історичної епохи.

Персонажі представники різних народів (в тому числі і вигаданих). Майстерно використовуючи прийоми сюжетної маскування, Руставелі художньо правдиво зображує сучасну йому дійсність Грузії. У поемі поєднуються два основних оповідних циклу (індійський лінія Таріела і Нестан-Дареджан, і арабський лінія Автанділа і Тінатін).

Значення для світової літератури

Глибока психологічна характеристика героїв, зображення внутрішньої суті явищ основні риси новаторства Руставелі. Він створив галерею живих, повнокровних, пластичних характерів; його герої самовіддані, безстрашні борці за торжество справедливості і щастя, узагальнені, типізовані образи передових людей феодальної Грузії 12 століття.

Головну героїню поеми, добродійне і лагідну Нестан-Дареджан, охоплює дух протесту, коли вона дізнається, що її чекає шлюб з примусу. Стійко переносить героїня ув'язнення в Каджетской фортеці, яка є символом тиранії, бузувірства і земного мороку.

Боротьба трьох витязів-побратимів за звільнення Нестан увінчується перемогою. Оптимістична ідея перемоги справедливості над свавіллям, добра над злом лежить в основі поеми: людина повинна дерзати, він може добитися повного щастя на землі.

Поема Руставелі захоплений гімн вільній, земний, чистою і піднесеної любові. Поет відкидає любов грубо чуттєву, плотськи низовинну. У поемі яскраво виражена ідея схиляння перед жінкою, поетично обгрунтована можливість морально-інтелектуального рівності чоловіка і жінки.

Поема пройнята ідеєю патріотизму. Політичний ідеал Руставелі об'єднане, сильне, единодержавного держава на чолі з освіченим і гуманним царем. Поет засуджує феодальні чвари і сепаратистські устремління знаті, цінує життя розумну, гідну благородної людини. Його герої не бояться смерті.

Поет таврує ганьбою лжерицарей, малодушних горе-воїнів, підлих боягузів і зрадників, кривоприсяжників, підлабузників і лицемірів. Він звеличує лицарську доблесть і відвагу, сміливість і дерзання.

"Витязь у тигровій шкурі", безперечно, має деяку схожість із західноєвропейськими лицарськими романами і зі східними епіко-романтичними поемами середньовіччя, однак у цілому Руставелі йшов самостійним шляхом.

Руставелі як особистість

Великий гуманіст, він, на противагу церковно-аскетичної моралі, проголошує свободу особистості, свободу думки і почуттів, ратує за людське життя, не зумовлену божественним провидінням, долею.

Руставелі втілив ідеали і сподівання свого народу, але йому чужа національна обмеженість. Світ його ідей має загальнолюдське значення. Своїм вільнодумством поет передбачив гуманістичні ідеї раннього Відродження.

Ввібравши багатство древнегрузінського писемної культури і одночасно дотримуючись кращим фольклорним традиціям, Руставелі розвинув і підняв на велику висоту грузинську поезію в цілому. Поема написана витонченим, легким, музично-співучим віршем шаірі. Руставелі законодавець і неперевершений майстер цього вірша.

Для поетичної мови Руставелі характерні метафоричність та афористичність. Ліричні прелюдії, епістоли, не порушуючи динамічності дії, барвисто обрамляють сюжет і пожвавлюють оповідь. Руставелі родоначальник нового грузинського літературної мови.

Ім'я Шоти Руставелі присвоєно Грузинському драматичному театру, театрального інституту в Тбілісі, НДІ грузинської літератури АН Грузії.

Джерела:

ru.wikipedia.org – інформація про Ш. Руставелі у Вікіпедії;

peoples.ru – коротка біографія Ш. Руставелі;

krugosvet.ru – докладна інформація про Ш. Руставелі та його поемі.


Category: література

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply