Чому виникає хвороба вітіліго?

Вітіліго – порушення пігментації, що виражається в зникненні пігменту меланіну на окремих ділянках шкіри.

Причини виникнення вітіліго невідомі; припускають, що мають значення нервово-ендокринні розлади. Починається звичайно в молодому віці (частіше у жінок) з появи на незміненій шкірі білих плям різної величини і форми. Плями поступово збільшуються в розмірах, зливаються, утворюючи великі ділянки біло-молочного кольору. Волосся на уражених ділянках знебарвлюються. Вогнища вітіліго можуть виникати на будь-якій ділянці шкірного покриву.

Суб'єктивних відчуттів у хворих вітиліго немає, і турбує їх, як правило, лише косметичний дефект. Окремі плями можуть мимовільно зникати. Хворому слід уникати тривалого перебування на сонці, оскільки на засмаглою шкірі білі плями виділяються сильніше.

Лікування: препарати, що підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових променів, з наступним опроміненням ними.

Велике значення в розвитку вітіліго мають стресові стани, перенесені інфекційні захворювання, хронічні хвороби внутрішніх органів, інтоксикації, контактування шкіри з деякими синтетичними тканинами, фізична травма.

Повне клінічне лікування хворих неможливо без усунення супутніх патологій. Деякі зарубіжні автори розглядають вітіліго як «шкірний маркер внутрішньої хвороби». Так, у хворих вітіліго висока частота патологій печінки: ураження паренхіми печінки з синдромом холестазу, зниження дезінтоксикаційної функції печінки. У зв'язку з цим в комплексну терапію рекомендується включати препарати, що поліпшують функціонування печінки і жовчного міхура. Характерна повна взаємозалежність настання клінічного ефекту від лікування патологій печінки: відзначені випадки повної репігментації вогнищ вітіліго після лікування виявленого лямбліозу печінки гастроентерологами без якого-небудь специфічного лікування вітіліго.

Деякі автори припускають, що депігментацію можуть провокувати гельмінти, порушуючи нормальну діяльність залоз внутрішньої секреції й приводячи до дефіциту міді в організмі. Проведена в таких випадках дегельмінтизація сприяла лікуванню хворих.

Дуже частою супутньою патологією у хворих витилиго є ендокринна патологія: порушення функцій щитовидної залози, дисфункція гіпофізарно-гонадної системи; а також підвищення коагулятівних властивостей крові; зміни з боку ШКТ – порушення кислотоутворюючої і рухової функцій шлунка; захворювання серцево-судинної системи; явища астенізації нервової системи.

Джерела:

  • netvitiligo.net – Сайт «Все про вітіліго»;
  • cliniki.ru – Вітіліго. Стаття про епідеміології, етіології і патогенезі вітиліго, клінічній картині і лікуванні;
  • moikompas.ru – огляд матеріалів мережі про вітіліго.

Додатково від Генон:

  • Vidpo.net – від змісту якої речовини залежить колір шкіри, волосся, сітківки очей у людей?

Category: Медицина і здоров'я

Comments (Прокоментуй!)

There are no comments yet. Why not be the first to speak your mind.

Leave a Reply